Харьковский спиннинг

Форум о рыбалке

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 47 ]  На страницу 1, 2, 3, 4  След.
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 10 сен, 2009 Чт 15:51:04 
Site Admin
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 04 июл, 2005 Пн 13:03:02
Сообщения: 25895
Откуда: Харьков
Благодарил (а): 5072 раз.
Поблагодарили: 10041 раз.
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Н А К А З

N 19 від 15.02.99 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
28 квітня 1999 р.
vd990215 vn19 за N 269/3562


Про затвердження Правил любительського і спортивного
рибальства та Інструкції про порядок обчислення та
внесення платежів за спеціальне використання водних
живих ресурсів при здійсненні любительського і
спортивного рибальства


( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінагрополітики
N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001
N 224 ( z0817-04 ) від 15.06.2004 )


Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18
липня 1998 року N 1126 ( 1126-98-п ) "Про затвердження Порядку
здійснення любительського і спортивного рибальства" Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Правила любительського і спортивного рибальства
та Інструкцію про порядок обчислення та внесення платежів за
спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні
любительського і спортивного рибальства ( z0270-99 ) (додаються).
2. Визнати такими, що втратили чинність: Правила
любительского и спортивного лова рыбы и других водных организмов и
растений в Западно-Черноморском бассейне, затверджені наказом
Захчоррибводу від 24.10.83 N 148, Правила любительского и
спортивного рыболовства в водоемах бассейна Азовского моря,
Манычских водохранилищах, водоемах Калмыцкой АССР и
Ставропольского края, подведомственных Азоврыбводу, затверджені
наказом Азоврибводу від 20.07.89 N 141, Правила любительского и
спортивного рыболовства во внутренних водоемах Украинской ССР,
затверджені наказом Укррибводу від 01.08.90 N 83.
Скасувати Правила любительського рибальства у водоймах
Республіки Крим, затверджені наказом Кримазчоррибводу та
Держуправління з охорони навколишнього природного середовища Криму
від 21.12.93 N 76-П/46.
3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на
заступника Голови Держкомрибгоспу України Степаненка О.М.

Перший заступник Голови В.Бондаренко

Затверджено
Наказ Державного комітету
рибного господарства України
15.02.99 N 19

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
28 квітня 1999 р.
за N 269/3562

Правила
любительського і спортивного рибальства

Правила любительського і спортивного рибальства (далі -
Правила рибальства) розроблені відповідно до Закону України "Про
тваринний світ" ( 3041-12 ) та Порядку здійснення любительського і
спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 18 липня 1998 р. N 1126 ( 1126-98-п ), і
регламентують норми лову (добування), заборонені місця, терміни
заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний
розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення
спортивних змагань з рибальства і підводного полювання, район дії,
дозволені та заборонені знаряддя і способи лову та інше.

1. Район дії Правил рибальства

1.1. Дія цих Правил рибальства поширюється на всі водні
об'єкти України (далі - водойми) та їх придаткову систему в межах,
яких вона сягає за максимальних паводків (за винятком водойм, які
знаходяться на території природно-заповідного фонду,
риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх
спеціального використання (питні, технічні тощо), штучно створених
ізольованих водойм або їх ділянок, на яких лов (добування) водних
живих ресурсів заборонено).

1.2. Район дії Правил рибальства охоплює водойми таких
умовних регіонів:
а) Чорноморський;
б) Азовський;
в) внутрішні водойми.
1.2.1. До Чорноморського регіону належать:
Чорне море в межах територіальних вод з затоками, бухтами,
лиманами;
ріки, які впадають у Чорне море, з їх придатковими системами
(озерами, затоками, каналами, протоками, водосховищами, які мають
постійну або тимчасову сполучність з рікою, плавнями та
тимчасовими водними об'єктами, а також - усіма притоками у межах
поширення максимальних паводків ріки), в таких межах:
- р.Дніпро - від місця впадіння у Дніпровський лиман до
греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла Інгульця до
с.Велика Олександрівка;
- р.Південний Буг - від місця впадіння у Бузький лиман до
с.Голоскове Миколаївської області включно;
- р.Інгул - від гирла до с.Чернишівка Миколаївської області
включно;
- р.Дністер з рукавом Турунчук, а також Кучурганське
водосховище - в межах Одеської області;
- р.Дунай, включаючи озеро Сасик і Стенсівсько-Жебріянські
плавні;
- усі внутрішні водойми Автономної Республіки Крим;
- інші внутрішні водойми в межах Одеської, Миколаївської та
Херсонської областей.
1.2.2. До Азовського регіону належать:
Азовське море, Керченська протока, Сиваш та інші затоки,
бухти і лимани;
річки, які впадають в Азовське море, з їх придатковими
системами в таких межах:
- р.Берда - до греблі Бердянського водосховища;
- р.Кальміус - до греблі Павлопольського водосховища;
- річки Великий і Малий Утлюк, включаючи обвідний канал, який
з'єднує їх з морем;
- інші річки, які впадають в Азовське море на території
України від витоку до гирла.
( Пункт 1.2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
1.2.3. До регіону внутрішніх водойм належать:
всі водойми України, за винятком водойм Чорноморського та
Азовського регіонів.

2. Визначення термінів

2.1. Терміни, що використовуються в цих Правилах рибальства,
мають таке значення:
водойми - сформовані природою або створені штучно об'єкти
ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка,
озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);
внутрішні водойми - озера, річки та їх придаткові системи,
водосховища, ставки, канали, а також технічні водні об'єкти;
придаткові системи водойм - непроточні при найнижчому рівні
води: протоки, гирла, озера та інші водойми, в тому числі ті, які
тимчасово заливаються водою в період весняної повені;
рибогосподарські водойми - водні об'єкти, які
використовуються чи можуть використовуватись для вирощування та
лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для
відтворення їх запасів;
рибогосподарські водойми загального користування - водні
об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство
на умовах загального використання водних живих ресурсів без
надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення
цих водних об'єктів за окремими особами;
рибогосподарські водойми спеціального користування - водні
об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство
на умовах надання спеціального дозволу на використання водних
живих ресурсів та із закріпленням (або без такого) цих водних
об'єктів за окремими особами;
водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких
неможливе без перебування у воді.
До їх числа належать:
прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях
розвитку;
круглороті;
морські ссавці;
водні безхребетні, у тому числі молюски, головоногі,
черевоногі, двостулкові;
ракоподібні, черв'яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні,
наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини;
водорості, вищі водні рослини;
спеціальне використання водних живих ресурсів - усі види
використання водних живих ресурсів (за винятком любительського і
спортивного рибальства у водоймах (їх ділянках) загального
користування), що здійснюються з їх вилученням з природного
середовища;
любительське і спортивне рибальство - вилов риби, добування
водних безхребетних у спеціально визначених для цього водоймах (їх
ділянках) з метою особистого споживання (за умови дотримання
встановлених правил рибальства та водокористування);
промислове рибальство - вид спеціального використання водних
живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх
вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з
метою задоволення потреб населення і народного господарства;
користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи і
організації незалежно від форм власності, а також громадяни
України, іноземці та особи без громадянства, які використовують
водні живі ресурси;
дозвіл на право здійснення любительського і спортивного
рибальства - документ, що видається за плату органами рибоохорони
на право здійснення любительського і спортивного рибальства за
умов спеціального використання водних живих ресурсів на спеціально
визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках);
природно-заповідний фонд - ділянки суходолу і водного
простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу
природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність
і охороняються як національне надбання, щодо якого встановлюється
особливий режим охорони, відтворення і використання;
прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони
відповідної ширини уздовж річки, моря, навколо водойм, на якій
установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на
решті території водоохоронної зони;
забруднювальна речовина - речовина, що спричиняє погіршення
якості води;
маломірні судна - плавзасоби, які не підлягають нагляду
класифікаційного товариства судновласника;
меліоративний лов - вилучення певної кількості окремих видів
водних живих ресурсів з метою кількісної та якісної оптимізації їх
складу та покращення стану водних екосистем;
води транскордонні - водні об'єкти, які розташовані на
кордоні або перетинають кордони щонайменше двох країн;
б'єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче від
водопідпірної споруди (греблі).

3. Загальні положення

3.1. Любительський і спортивний лов риби і водних
безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам
України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх
водоймах України, за винятком вилову у водоймах
природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних
господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене
(питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або
добування (далі - лов) заборонені цими Правилами рибальства.
3.2. Любительське і спортивне рибальство (далі - любительське
рибальство) на водоймах загального користування здійснюється
безоплатно та без надання спеціальних дозволів.
3.3. Любительське рибальство на окремих водоймах або їх
ділянках (далі - водойми) в місцях концентрації (скупчення) риб,
водних безхребетних здійснюється на засадах їх спеціального
використання за спеціальними дозволами органів рибоохорони.
3.4. Водойми та умови використання водних живих ресурсів для
любительського рибальства визначаються органами рибоохорони
на підставі науково-біологічних обгрунтувань. ( Абзац перший
пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики
N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
На окремих водоймах, де науково-дослідні організації не
проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення
водойм для любительського рибальства вносяться іхтіологічними
службами органів рибоохорони.
3.5. Дозволи на право здійснення любительського рибальства на
засадах спеціального використання водних живих ресурсів видаються
органами рибоохорони.
3.6. За видачу дозволів справляється плата, розмір якої
встановлюється Укрдержрибгоспом за узгодженням з Мінфіном.
( Пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики
N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
3.7. Нормативи плати за вилов риби в порядку здійснення
спеціального використання водних живих ресурсів встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
3.8. Водойми можна надавати в установленому законодавством
порядку громадським організаціям для здійснення любительського
рибальства на договірних засадах.
3.9. Громадські організації, що об'єднують громадян, які
займаються любительським рибальством, діють на підставі своїх
статутів (положень), цих Правил рибальства і у відповідності до
законодавства України.
3.10. Для створення сприятливих умов любительського
рибальства та надання відповідних послуг рибалкам-любителям на
ізольованих водоймах місцевого значення або ділянках таких водойм
можуть створюватись в установленому законодавством порядку
культурні рибні господарства (далі - КРГ).
Створюються такі господарства за погодженням з органами
рибоохорони. Розпорядження цими водоймами здійснюється відповідно
до статті 8 Водного кодексу ( 213/95-ВР ).
Режим любительського рибальства в КРГ встановлюється
користувачами цих господарств.
Правила рибальства на водойми КРГ не поширюються.
Розмір плати за лов риби в КРГ встановлюється користувачами
цих господарств.
Користувачами (засновниками) КРГ можуть бути фізичні або
юридичні особи всіх форм власності.
3.11. На водоймах, визначених для любительського рибальства,
забороняється промислове рибальство.
На таких водоймах, як виняток, дозволяється проведення
відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову
водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її
загибелі, заготівлі плідників для риборозведення.
Лов зазначених водних живих ресурсів здійснюється постійно
або тимчасово у порядку їх спеціального використання.
3.12. Об'єктами любительського рибальства можуть бути
будь-які види риб і водних безхребетних, за винятком видів, вилов
яких заборонено цими Правилами рибальства.
3.13. Громадяни, які займаються любительським рибальством,
зобов'язані:
виконувати вимоги цих Правил рибальства;
підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на
берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи, не допускати
засмічення та забруднення водойм іншим чином;
мати при собі документи, що дають право на риболовлю на
окремих водоймах, де впроваджено лов риби за дозволами, і
пред'являти їх працівникам органів рибоохорони або інших
уповноважених на те органів за їх вимогою;
не допускати пошкодження покажчиків, щитів та інших знаків,
встановлених на водоймах та на їх берегах.
3.14. Забороняється:
застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя
та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства;
перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та
отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування
яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати
заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;
продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це
дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них,
застосування яких заборонено правилами рибальства;
продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та
продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує
законність їх придбання, та сертифіката якості;
миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних
смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які
негативно впливають на стан водойм;
зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за
винятком зупинок біля населених пунктів та випадків конечної
потреби (шторм, туман, аварія тощо);
організація змагань з рибальства в період нересту риби;
пересування автотранспортних засобів, крім тих, що належать
природоохоронним та правоохоронним органам, по кризі
рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком
спеціально обладнаних льодових трас);
пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах
(за винятком установлених суднових ходів), а на ділянках,
оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту -
всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених
органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів;
лов морських ссавців, риби та інших водних живих ресурсів,
занесених до Червоної книги України;
вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих
ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову, або
заборонених до лову правилами рибальства;
вилучення із води знарядь лову, які належать іншим особам, та
об'єктів лову, які є в цих знаряддях тощо;
проведення без погодження з органами рибоохорони та без
дозволу Мінекобезпеки акліматизації (реакліматизації), переселення
і розведення нових для фауни України або генетично змінених водних
живих ресурсів, зариблення водойм тощо.
3.15. Забороняється лов водних живих ресурсів:
із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму,
колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за
винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових
та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших
матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння,
спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських
водойм;
у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах
електростанцій;
у підвідних і магістральних каналах, відводах
рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах
тощо;
у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на
корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових
човнів);
з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках,
закріплених за користувачами водних живих ресурсів, а також на
відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км - в
Азовському морі;
у верхніх б'єфах гребель на відстані ближче ніж за 500
метрів, в нижніх - на відстані в межах, встановлених п.4.13 цих
Правил рибальства;
поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон
охорони;
у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;
у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств;
на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на
територіях, радіактивно забруднених унаслідок катастрофи на
Чорнобильській АЕС;
на зимувальних ямах;
з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними
організаціями - на відстані більш як за 500 метрів від берега;
на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на
яких дозволене любительське рибальство;
у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше
години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному
та Азовському морях; ( Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з
Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
без наявності відповідних документів, що дають право на
здійснення лову в окремих водоймах. ( Пункт 3.15 доповнено абзацом
згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від
01.08.2001 )


4. Здійснення любительського рибальства

4.1. Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів
здійснюється:
на водоймах загального користування - безкоштовно;
на водоймах, наданих громадським об'єднанням для організації
любительського рибальства:
членам таких об'єднань - за їх членськими квитками;
іншим громадянам - за платними відловлювальними картками, які
видаються цими об'єднаннями. Вартість таких карток встановлюється
громадськими об'єднаннями за погодженням з фінансовими органами
Автономної Республіки Крим або відповідної області та з органами
рибоохорони;
на водоймах, де впроваджене платне рибальство, лов з берега,
з човнів або з криги - за платними дозволами, що видаються
органами рибоохорони.
Установлення плати за рибальство з берега допускається тільки
на річках, площа водозбору яких не перевищує 50 тис. квадратних
кіломертрів.
Право безплатного рибальства на водоймах, де впроваджене
платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими
об'єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):
інвалідам I та II груп;
учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II
категорій, а також дітям до 16 років.
Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів, за
винятком видів, пойменованих в п.4.10 цих Правил рибальства, в
літній період, у строки від скресання криги і до льодоставу (за
винятком забороненого нерестового періоду), дозволяється:
4.1.1. На водоймах загального користування - з берега або з
човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше
п'яти на рибалку, та спінінгом.
4.1.2. На водоймах, на яких впроваджене платне рибальство:
з берега або з човна вудками усіх видів із загальною
кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом.
4.1.3. На водоймах, наданих громадським об'єднанням для
організації любительського рибальства:
членам громадських об'єднань за їх членськими квитками з
берега і човнів вудками всіх видів із загальною кількістю гачків
не більше десяти на рибалку і спінінгом;
іншим особам - забороняється;
особи, пойменовані в пункті 4.1.2 цих Правил рибальства,
мають право на безоплатний лов риби з берега і човна.
4.1.4. Дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється
тільки з берега.
( Пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики
N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
4.2. Любительський лов риби в зимовий період (від льодоставу
до скресання криги) дозволяється зимовими вудками з блешнею
вертикального блесніння з гачком не більше N 10, мормишкою,
наживною і живцевою снастями із загальною кількістю гачків:
на водоймах загального користування, а також тих, що
закріплені за громадськими об'єднаннями - не більше п'яти на
рибалку;
на водоймах, де впроваджене платне рибальство - не більше
десяти на рибалку.
4.3. Підводне полювання на риб дозволяється:
гарпунними рушницями без застосування аквалангів та інших
автономних дихальних приладів:
на ділянках водойм, визначених органами рибоохорони для
проведення любительського рибальства;
при наявності посвідчення підводного мисливця.
Підводне полювання здійснюється з обов'язковим дотриманням
вимог цих Правил рибальства щодо строків, місць лову, норми
вилову, наявності документів на право лову, сплати за дозволи та
водні живі ресурси.
( Пункт 4.3 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 )
від 01.08.2001 )
4.4. В нерестовий заборонний період любительське рибальство
може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених
ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним
гачком і спінінгом з берега.
4.5. Лов безхребетних дозволяється:
усіх безхребетних - ручним збиранням, а також:
креветок, гамаруса, мотиля - однією підсакою з діаметром не
більше 70 см;
мотиля - однією ручною драгою з діаметром не більше 70 см без
застосування механічних пристроїв;
мідії, черевоногого молюска рапана - щипцями, підсакою з
діаметром не більше 70 см, підводним ловом без застосування
аквалангів та інших автономних дихальних приладів;
раків - раколовкою-"хапкою" з діаметром не більше 70 см і
вічком не більше 22 мм, волосінню з приманкою і рогаткою;
"розщіпом" - не більше п'яти снастей на ловця.
Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і
виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від
заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням
підсвічування.
Терміни заборони на лов раків установлюються місцевими
органами рибоохорони і доводяться до відома населення через засоби
масової інформації.
( Пункт 4.5 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 )
від 01.08.2001 )
4.6. Дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування
на водоймі таких видів у таких кількостях:
------------------------------------------------------------------
|Об'єкти лову | Водойми |Водойми, закріплені за громадськими|
|(добування) | загального |об'єднаннями, а також ті, де |
| |користування |впроваджене платне рибальство |
|-------------+--------------+-----------------------------------|
|риба (кг) | 3 | 5 |
|раки (шт) | 30 | 50 |
|мідії (кг) | 5 | 8 |
|рапана (шт) | 10 | 20 |
|креветки (кг)| 1 | 2 |
------------------------------------------------------------------
Вивезення з водойми риби та безхребетних - як у свіжому, так
і в обробленому вигляді, - незалежно від терміну перебування на
водоймі дозволяється в розмірі не більше за добову норму, за
винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену
норму вилову.

( Абзац пункту 4.6 виключено на підставі Наказу
Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

4.7. Застосування живої насадки - живця на рибальських
снастях дозволяється із числа тих видів риб, які не перелічені в
додатку цих Правил рибальства.
Відлов живця дозволяється на водоймах підсакою діаметром не
більше 100 см або "хваткою" ("павуком") розміром 1х1 м з вічком
сіткового полотна не більше 10 мм.
4.8. Централізована заготівля живця та кормових організмів
для акваріумного риборозведення з метою їх реалізації провадиться
за спеціальними дозволами, які видаються органами рибоохорони за
плату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
07.02.2000 N 231 ( 231-2000-п ). ( Пункт 4.7 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від
01.08.2001 )
4.9. Лов водних безхребетних (мотиль, гамарус, волохокрилець,
дафнія, циклоп, артемія та інші види) дозволяється безкоштовно на
водоймах загального користування, на відведених органами
рибоохорони ділянках для застосування як наживки при риболовлі або
для потреб акваріумного риборозведення в кількості не більше 0,1
кг на ловця за добу.
4.10. Забороняється любительський лов таких видів водних
ссавців, риб і водних безхребетних:
- дельфінів, тюленів, усіх видів осетрових та їх гібридів,
лосося, камбали-калкан (в Чорному морі), вирезуба, кутума, шемаї
(в Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса,
чопа, рибця звичайного, вусача (крім нижнього Дніпра), минька,
всіх видів крабів, устриць та інших видів, занесених до Червоної
книги України.
4.11. Забороняється лов риби і водних безхребетних, менших за
розміри, вказані в додатку цих Правил рибальства.
4.12. Максимально дозволений прилов риб і раків, менших за
встановлений розмір, допускається всіма видами дозволених цими
Правилами рибальства любительських знарядь лову за підрахунком
поштучно, не більше 30 % від загального улову за видами, вказаними
в додатку цих Правил рибальства.

4.13. Забороняється лов риби, добування водних тварин
протягом усього року:
4.13.1. В Чорному морі з лиманами і пониззями річок:
а) перед гирлом р.Дунай на ділянках шириною 1 км в обидва
боки від кожного рукава й гирла, відлічуючи від середини
фарватера, на 5 км углиб моря, а також безпосередньо в р.Дунай та
Стенсівсько-Жебріянських плавнях в акваторіальних межах
Дунайського біосферного заповідника;
б) в Дністровському лимані:
- перед гирлами річок Дністер та Турунчук на відстані 2 км
праворуч і ліворуч від гирел і на 2 км в бік лиману;
- на ділянці від гирла ріки Турунчук вздовж західного берега
до міста Білгород-Дністровський на відстані 1 км вглиб лиману;
- перед гирлом, яке з'єднує Дністровський лиман з морем - на
відстані 1 км в обидва боки від гирла, на 2 км углиб моря і на 1
км усередину приморської частини Дністровського лиману від
Кароліно-Богазької коси і на 1 км в обидва боки від гирла;
- у Карагольській затоці;
в озері Ялпуг - у верхів'ї від автошляхового мосту
Болград-Рені униз до лінії, яка з'єднує північну межу села
Тополине і протилежний берег, на 5 км від південної межі
с.Виноградівка;
в озері Кагул - від риборозплідника рибгоспу ім.Шмідта на 2
км уздовж берега в бік м.Рені та на 500 м углиб озера, включаючи
протоку Руська;
в озері Кугурлуй - від каналу Тобачел Ренійського району,
включаючи райони плавнів Каприці, Голубова Скеля, Шурой, а також
канал "Георгій Запша" до виходу в озеро Кугурлуй та углиб водойми
на 200 м;
у верхів'ях Хаджибейського лиману - від лінії, яка з'єднує
північний край с.Щорсове з південним краєм с.Жовте, до гирла
р.Малий Куяльник і вглиб до південної водної межі с.Білка;
у верхів'ях озера Сасик - від лінії, яка з'єднує південні
межі селищ Борисівка та Трапівка, до гирл річок Кагільник та
Сарата і углиб цих річок до автошляхових мостів на трасі
Татарбунари - Жовтий Яр;
в) на річці Південний Буг:
на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС на протязі 4 км
униз за течією (Миколаївська область);
на ділянці в межах м.Первомайська від впадання р.Кодима вниз
річкою до краю міської межі;
у притоці Синюха на ділянці від Первомайського заводу
будматеріалів до впадання в р.Південний Буг;
г) на річці Дніпро:
на відстані 10 км униз за течією від греблі Каховської ГЕС;
на Львівській ямі (на 700 м униз і на 100 м угору від
пристані с.Львів);
на ділянці нижче за лінію від Верхньо-Касперівського маяка
через протоки на щоглу Червоної Хати і далі на верхів'я затоки
Глаголь на південь до виходу протоки Джигірка, включаючи Щучу
Забич, і далі - на материковий берег, і в Дніпровському лимані -
перед гирлами ріки Дніпро по лінії, що йде від гирла балки біля
східного краю с. Широка Балка, через лиман у точці 4,5 км на захід
від рибоприймального пункту в с.Рибальче, на Станиславській ямі
(навпроти села Станислав) тощо.
4.13.2. Азовське море з лиманами і пониззями річок, що до
нього впадають:
від мису Довгий в Арабатській затоці до бухти Шовковиця в
Казантипській затоці на відстані 8 км береговою лінією;
від села Каменське до бухти Насир в Арабатській затоці на
відстані 15 км береговою лінією;
від фортеці до північної межі с.Соляне на Арабатській
стрілці;
від мису Чагани на схід до пансіонату військрадгоспу
"Азовський" на відстані 18 км береговою лінією;
від Чорної гори мису Тархан на схід до водовипуску очисних
споруд м.Керч у районі Булганацької балки.

4.13.3. Внутрішні водойми:
у Дніпровських водосховищах:
Київському - перед гирлом р.Тетерів на ділянці, обмеженій з
боку водосховища лінією, що йде від південної межі с. Страхолісся
водною межею Дніпровсько-Тетерівського держлісомисливського
господарства до північної межі с.Сухолуччя річкою Тетерів до
с.Приборськ.
Канівському:
- на відстані 5 км вниз від греблі Київської ГЕС;
- в затоці "Річище" вниз, від греблі до гатки;
- в затоці "Галерне" на всій акваторії.
Кременчуцькому:
- на відстані 5 км нижче від греблі Канівської ГЕС до створу
пристані "Тарасова гора";
- верхній вхід до урочища "Озеро Криве";
- у Роському іхтіологічному заказнику у межах: від гирла
річки Рось до с. Межиріч із затоками і заплавами; ( Пункт 4.13.3
доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229
( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
- в затоках:
Сульській - від острова "Жовнинська круча" - село Мозоліївка
вгору до гирла річки Сула;
Цибульницькій - від острова "Московська гора" траверзою на
протилежний берег і вгору до гирла річки Цибульник;
- перед гирлом річки Вільшанка на відстані 500 м від гирла в
обидві сторони та вглиб водосховища;
- в Липівському державному орнітологічному заказнику в межах:
від залізничного моста вгору паралельно суднового ходу, вздовж
лівого берега на відстані 400 м за острови Копилові і далі в
напрямку с.Кедина Гора;
Дніпродзержинському:
- на відстані 10 км униз від греблі Кременчуцької ГЕС;
- у відрозі ріки Псел від нижнього закінчення острова Волчек
у районі колишнього села Редути догори, паралельно до суднового
ходу, на русловий маяк біля гирла р.Псел і до створу N 9;
- у Ворсклянській затоці - лінією: Кишеньковське лісництво -
с.Великий Курган, від нього - на лівий берег (колишнє
с.Вереміївка), далі вгору до шосейного мосту на трасі
"Світлогорськ - Кобеляки" біля с.Лучки.
Дніпровському:
- на відстані 5 км - униз від греблі Дніпродзержинської ГЕС
до автошляхового мосту в м.Дніпродзержинську;
- у балці Велика Осокорівка - від гирла на створі, обмеженому
насосною станцією водопроводу "Дніпро - Західний Донбас" -
траверзою на протилежний берег угору за течією до траси
"Москва-Сімферополь", включаючи всі балки та затоки;
- в балці Вороній - від с.Мар'ївка Синельниківського р-ну -
униз за течією, включаючи острови Великий і Малий Махорет з
прилеглими ділянками шириною 50 м.
Каховському:
- на дільниці від греблі Дніпровської ГЕС старим і новим
руслами до залізничних мостів через водосховище в м.Запоріжжя, за
винятком дільниці по старому руслу р.Дніпро, від гранітного
кар'єру до затоки "Вирва";
у затоках:
Капулівській - від лінії: мис в с.Капулівка - мис в
с.Олексіївка - насосна станція колгоспу ім.К.Маркса - вглиб
затоки;
Новопавлівський - від лінії: мис у районі зони відпочинку
м.Нікополя, включаючи Зелений острів, - західна межа смт
Червоногригор'ївка - углиб затоки;
Рогачицький - від лінії: мис в с.Рогачик - с.Сергіївка, угору
до автостради Запоріжжя - Нова Каховка;
на внутрішніх водоймах Кучугур:
а) від східної межі с.Іванівка до пристані Енергодар - у
500-метровій прибережній смузі, включаючи Іванівські кучугури та
їх внутрішні водойми;
б) від лінії ЛЕП до Водянського ковша у 500-метровій
прибережній смузі, включаючи внутрішні водойми Водянських кучугур;
в) в кілометровій зоні навколо Великих кучугур і Малих
кучугур;
у водосховищах:
Дністровському:
- перед гирлами річок, що впадають у Дністровське
водосховище, - на 1 км в обидва боки від гирла і углиб водосховища
та на 1 км від гирла догори за течією.
Ладижинському:
- від острова в с.Сокілець до бази відпочинку Вінницького
державного політехнічного університету;
- від греблі Ладижинської ГЕС до Паланської затоки правим
берегом;
у річках:
- Конка - на ділянці від залізничного мосту до автошляхового
мосту автомагістралі Москва-Сімферополь через цю річку;
- Ворскла - на ділянці від гирла до гужового мосту біля міста
Кобеляки;
- Псел - на ділянці від гирла до залізничного мосту через цю
річку біля станції Потоки;
- Цибульник - на всій її протяжності;
- Сула - на ділянці від гирла до села Бурімка правим берегом
і до с.Горошино лівим берегом;
- Вільшанка - на ділянці від гирла до с.Байбузи;
- Південний Буг - на відстані 5 км від греблі Гайворонської
ГЕС униз за течією;
- Оскол - на ділянці від гирла до греблі Червонооскольської
ГЕС;
- Сіверський Донець - на ділянці від села Студенок до села
Кам'янка Ізюмського району Харківської області;
- на ділянці від автошляхового мосту с. Богородичне до
с. Маяки; ( Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом
Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
- від Райгородської греблі до затоки Мертвий Донець;
( Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики
N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
- на ділянці від греблі ЛТЕС (м.Щастя) до гирла річки Євсуг,
включаючи 1,5 км русла цієї річки вверх за течією;
- Деркул - на ділянці від села Герасимівка до гирла;
- Тетерів із заплавою - на ділянці від гирла до с.Приборськ;

( Абзац пункту 4.13.3 виключено на підставі Наказу
Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )

- від греблі буферного водосховища в с. Нагоряни донизу на
відстані 1 км;
- Бистриця Надвірнянська - на ділянці від початку до с.
Пасічна Надвірнянського району; ( Абзац пункту 4.13.3 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від
01.08.2001 )
- Бистриця Солотвинська - на ділянці від початку до с.
Монастирчани Богородчанського району; ( Абзац пункту 4.13.3 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229
( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
- Прут з притоками - в межах території Карпатського
Національного природного парку; ( Абзац пункту 4.13.3 в редакції
Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
- Чорний Черемош і Білий Черемош з їх притоками - на ділянці
від початку до села Кути Косівського району;
- Рибниця з притоками - на всій протяжності у межах
Івано-Франківської області;
- Лімниця з притоками - на ділянці від витоку до шляхового
мосту в с.Рівни;
- Чечва з притоками - на ділянці від витоку до впадіння в
Чечвинське водосховище;
- Свіча з притоками - на ділянці від витоку до мосту у м.
Вигода Долинського району; ( Абзац пункту 4.13.3 в редакції Наказу
Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
- Лужниця з притоками - на ділянці від витоку до шляхового
мосту в с.Гошів;
- Сукіль з притоками - на ділянці від витоку до шляхового
мосту в місті Болехів;
- Десна - в іхтіологічному заказнику "Кам'яна гряда" -
ділянка на відстані 1 км в районі пристані м.Новгород-Сіверський
Чернігівської області.

4.14. Забороняється лов риби, добування водних тварин на
таких водоймах у такі строки:
4.14.1. Чорноморський регіон:
р.Дунай в межах України - на 30 діб, на придатковій системі
української ділянки ріки, включаючи озеро Сасик - на 60 діб
(конкретні строки встановлюються щорічно з урахуванням погодних
умов);
р.Дністер в межах Одеської області - з 15 квітня по 5 червня,
у плавневих озерах - з 15 квітня по 15 червня;
р.Дніпро - від місця впадання у Дніпровський лиман до
забороненого простору Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла
до с.Велика Олександрівка, включаючи придаткову систему цих річок*
- з 10 квітня по 15 червня;
______________
* Примітка: у подальшому строки заборони, встановлені для річок,
поширюються також на їх придаткову систему.

р.Південний Буг - від впадання у Бузький лиман до с.Голоскове
- з 5 квітня по 25 травня;
р.Інгул - від гирла до с.Чернишовка - з 1 квітня по 30
червня;
в лиманах:
Дніпровському, Бузькому і Березанському - на усій акваторії -
з 5 квітня по 5 червня;
Дніпровському - на відстані 1,5 км від берега углиб лиману на
ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до
Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи всю придаткову озерну
систему - з 6 червня по 15 червня;
Тілігульському, Григоріївському, Дофонівському, Шаболатському
(Будацькому), Сухому і Тузловському - з 1 травня по 15 червня;
Хаджибейському - з 15 квітня по 15 червня;
Дністровському з прилеглими плавнями - з 15 квітня по 31
липня;
Дніпровському по всій акваторії - з 5 квітня по 5 червня, а
на ділянці від нижньої межі Дніпровсько-Хуторського лабазу - у
півторакілометровій прибережній зоні, включаючи придаткову систему
- до 15 червня;
у Кучурганському водосховищі - з 15 квітня по 15 червня;
у всіх придністровських озерах з прилеглими до них єриками і
плавнями - з 15 квітня по 15 червня;
у озерах і гирлах лиманів, які з'єднують озера і лимани з
морем, і перед гирлами з боку моря та лиманів - на відстані 500 м
в обидва боки від гирла та на 500 метрів углиб моря, озера, лиману
- з 1 квітня по 31 серпня;
в усіх інших водоймах Одеської, Миколаївської та Херсонської
областей, не вказаних у цих Правилах - з 1 квітня по 30 червня;
у всіх внутрішніх водоймах Автономної Республіки Крим - з 1
квітня по 31 травня;
таких об'єктів лову:
- азово-чорноморської кефалі в морі і лиманах - з 20 серпня
по 10 вересня;
- оселедця в р.Дунай і передгирловому просторі Чорного моря -
в строки ступеневої заборони;
- оселедця в рр.Дністер, Турунчук і Дністровському лимані - в
строки ступеневої заборони;
- бичка в Чорному морі - з 1 травня по 15 червня;
- глоси в Чорному морі (крім Каркінітської затоки) і в
лиманах - з 14 лютого до 1 травня;


( Абзац пункту 4.14.1 виключено на підставі Наказу
Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )


- креветок - з 1 червня по 31 серпня;
- мідії - з 1 червня по 30 серпня.
4.14.2. Азовський регіон:
в усіх річках з їх придатковими системами - з 1 квітня по 31
травня;
в Азовському морі, Керченській протоці і затоці Сиваш:
камбали-глоси - з 1 січня по 31 травня, креветок - з 1 липня по 31
липня.
4.14.3. Регіон внутрішніх водойм:
на період нересту риби:
у всіх водосховищах, а також в озерах Волинської і
Рівненської областей - з 1 квітня по 10 червня; ( Абзац третій
пункту 4.14.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
в річках, притоках і озерах Закарпатської області - з 25
березня по 15 травня і з 1 вересня по 31 грудня;
р.Дністер з усіма притоками - з 1 квітня по 10 червня;
у всіх інших річках та їх кореневих водах - з 1 квітня по 20
травня, а в придаткових - з 1 квітня по 30 червня;
на зимувальних ямах - з 1 листопада до закінчення зимового
періоду (перелік і межі зимувальних ям, строки заборони лову на
яких щорічно затверджуються управліннями або інспекціями
рибоохорони і доводяться до відома населення інспекціями
рибоохорони через засоби масової інформації);
на окремих ділянках у таких межах:
у водосховищах:
Київському - з 1 листопада до 30 червня:
- від греблі насосної станції на річці Ірпінь на відстані 3
км в обидві сторони і вглиб водосховища;
Кременчуцькому - з 1 листопада до кінця весняної заборони на
ділянці від острова Червоний (48-й буй) вгору до 72-го буя шириною
по руслу Дніпра 1 км;
Дніпровському - з 1 березня по 31 серпня:
- в балці "Гадюча" (Малишовка) від гирла до вершини;
- у Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського
автошляхового мосту вгору за течією до створу: мис с.Одинківка -
Кремська затока;
- з 1 квітня по 31 серпня в балках:
Мала Осокорівка - від гирла до вершини балок Капустяна і
Дубова;
Вільна - від гирла до селища Відрадне;
Крачуновське - з 1 квітня по 31 серпня:
- від гирла річки Боковенька до с.Христофорівка;
- на річці Боковій - з 1 квітня по 31 серпня, від гирла до
с.Софігейківка.
З 1 листопада по 20 травня в річках:
- Десна - від Чернігівського залізничного мосту до
автошляхового мосту в с.Шестовиця;
- перед гирлами річок Снов та Убідь - в обидва боки на
відстані 1 км від гирл;
- Убідь - з усіма рукавами від гирла до смт Сосниця.

5. Контроль за дотриманням Правил рибальства

5.1. Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють
органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а
також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з
охорони довкілля. ( Пункт 5.1 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
5.2. До системи органів рибоохорони входять:
Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів
і регулювання рибальства (Головрибвод);
басейнові управління охорони, відтворення водних живих
ресурсів і регулювання рибальства (басейнові управління
рибоохорони);
інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і
регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);
структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх
акліматизації.
5.3. Органи рибоохорони, що здійснюють охорону, відтворення і
державний контроль використання водних живих ресурсів, відповідно
до законодавства, мають право:
визначати водойми для організації любительського рибальства,
надавати дозволи на його здійснення;
давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про
усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних
живих ресурсів;
перевіряти документи на право використання водних живих
ресурсів, зупиняти судна, інші плавучі і наземні транспортні
засоби та у разі потреби проводити їх огляд, а також речей,
знарядь рибальства і добутих водних живих ресурсів;
доставляти осіб, що порушують законодавство з питань охорони,
використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів
місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;
у встановленому законодавством порядку застосовувати
спеціальні засоби захисту та вогнепальну табельну зброю;
вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони,
використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову,
плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були
знаряддям правопорушення, незаконно вилучені водні живі ресурси, а
також відповідні документи;
використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і
відеозйомку як допоміжні засоби для розкриття порушень
законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних
живих ресурсів і запобігання цим порушенням;
викликати громадян і посадових осіб для надання усних або
письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з
питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
складати протоколи і в установленому порядку розглядати
справи про адміністративні правопорушення законодавства з питань
охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;

безперешкодно відвідувати підприємства, установи,
організації, українські та іноземні судна, плавучі засоби, що
здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів
у зоні юрисдикції України, гідротехнічні споруди (крім забороненої
зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд, на яких
установлений особливий режим охорони), а також території
природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за
дотриманням законодавства з питань охорони, використання і
відтворення водних живих ресурсів; ( Абзац одинадцятий підпункту
5.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 224
( z0817-04 ) від 15.06.2004 )
брати участь у проведенні державної екологічної експертизи
відповідних проектів здійснення господарської та іншої діяльності;
визначати за затвердженими в установленому законодавством
порядку методиками і таксами обсяги збитків, заподіяних рибному
господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри
стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних
видів риб та водних живих ресурсів;
подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних
підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок
порушення законодавства з питань охорони, використання і
відтворення водних живих ресурсів;
визначати терміни заборони на лов (добування) водних живих
ресурсів на підставі обгрунтувань, що подаються науково-дослідними
організаціями. ( Пункт 5.3 доповнено абзацом згідно з Наказом
Мінагрополітики N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )
З метою створення сприятливих умов для нересту риби та
відтворення інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть
бути перенесені на 10 днів в той чи інший бік (залежно від
гідрометеорологічних умов), без зміни загальної тривалості періоду
заборони;
дозволяти у заборонений період здійснення любительського лову
риби та водних безхребетних обмеженою кількістю визначених знарядь
лову, за винятком місць нересту риби, зимівлі або масового
скупчення водних живих ресурсів.

6. Відповідальність за порушення Правил рибальства

6.1. Особи, винні в порушенні цих Правил рибальства, несуть
відповідальність у встановленому законодавством порядку.
6.2. Шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та
особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил
рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб,
водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах,
відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. N 32
( 32-98-п ).
6.3. Застосування заходів адміністративної або кримінальної
відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у
повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок
порушення цих Правил рибальства.
6.4. Незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають
вилученню в установленому законодавством порядку.

Додаток
до п.4.11 Правил любительського
і спортивного рибальства

Мінімальні розміри (в см) риб і водних безхребетних,
дозволених до вилову рибалками-любителями

Изображение

( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики
N 229 ( z0819-01 ) від 01.08.2001 )


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 10 сен, 2009 Чт 21:00:30 
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 17 июн, 2009 Ср 15:58:30
Сообщения: 266
Откуда: Харьков
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.
Изображение Изображение

Я правильно понял, что на этих участках рек лов рыбы запрещен весь год?


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 01 окт, 2009 Чт 8:45:31 
спиннингист
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 07 июл, 2009 Вт 13:30:15
Сообщения: 3955
Откуда: Город - герой Харьков
Благодарил (а): 11 раз.
Поблагодарили: 94 раз.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 28 вересня 1996 р. N 1192
Київ
Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства
(Установлено, що використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України юридичними і фізичними особами України здійснюється відповідно до Тимчасового порядку, затвердженого цією постановою, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 року N 1490)


Відповідно до статті 17 Закону України "Про тваринний світ" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
Затвердити Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства, що додається.

Прем'єр-міністр України П. ЛАЗАРЕНКО


Інд. 22


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету
Міністрів України
від 28 вересня 1996 р. N 1192


ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК
ведення рибного господарства і здійснення рибальства
Загальні положення
1. Тимчасовий порядок регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства.
Рибне господарство - галузь народного господарства, завданням якої є вивчення, охорона, використання і відтворення на науковій основі водних живих ресурсів з метою одержання різноманітних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції.
2. Ведення рибного господарства здійснюється у поверхневих, територіальних та внутрішніх морських водах, у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України, а також у відкритому морі та в економічних зонах інших держав підприємствами та організаціями, що належать до сфери управління Мінрибгоспу, іншими підприємствами, установами і організаціями, а також громадянами відповідно до міжнародних договорів України.
3. Терміни, що використовуються в цьому Тимчасовому порядку, мають таке значення:
водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді.
До водних живих ресурсів належать:
прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;
круглороті;
морські ссавці;
водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі, черевоногі, двостулкові;
ракоподібні, черв'яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини;
водорості, вищі водні рослини;
живі об'єкти рибного господарства - водні живі ресурси, які використовуються в процесі ведення рибного господарства і здійснення рибальства.
Види тварин та рослин, занесені до Червоної книги України або заборонені для добування чи штучного розведення, не є об'єктами рибного господарства і відносини у галузі їх охорони, використання і відтворення не регулюються Тимчасовим порядком;
водні живі ресурси загальнодержавного значення - всі водні живі ресурси, які перебувають у стані природної волі за межами штучно створених рибницьких водойм чи споруд, а також ізольованих рибогосподарських водойм, що використовуються для одержання продукції товарного рибництва;
рибництво - штучне розведення і природне відтворення водних живих ресурсів. Рибницько-меліоративні та біотехнічні заходи, спрямовані на сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів у стані природної волі, не належать до рибництва;
промислове рибальство - вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства;
любительське і спортивне рибальство - вилов риби, добування водних безхребетних і збирання водних рослин у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування;
користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси;
ліміти (квоти) спеціального використання водних живих ресурсів - дозволені обсяги вилучення (вилову, добування, збирання) водних живих ресурсів із природного середовища;
квоти спеціального використання водних живих ресурсів - частки ліміту, встановлені для конкретних користувачів.
Основні вимоги щодо ведення рибного господарства та здійснення рибальства
4. Ведення рибного господарства та рибальство повинні здійснюватись з додержанням таких основних вимог:
недопущення погіршення умов існування водних живих ресурсів;
забезпечення охорони водних живих ресурсів від браконьєрського та іншого використання, що проводиться з порушенням правил;
сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів шляхом проведення біотехнічних та рибницько-меліоративних робіт, спрямованих на поліпшення умов їх існування, здійснення заходів щодо штучного відтворення водних живих ресурсів;
виконання встановлених норм, лімітів (квот), термінів і правил використання водних живих ресурсів;
забезпечення управління і контролю у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та збереження середовища їх перебування;
виконання норм і вимог міжнародного права щодо здійснення рибальства;
забезпечення науково обгрунтованого раціонального використання водних живих ресурсів.
Спеціально уповноважені органи виконавчої влади, що здійснюють управління у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів
5. Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, що здійснюють управління у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, є Мінрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях.
Загальне використання водних живих ресурсів
6. Підприємства, установи, організації та громадяни мають право безкоштовно використовувати водні живі ресурси для задоволення наукових, культурно-освітніх, естетичних та інших потреб, а також здійснювати любительське і спортивне рибальство у визначених для цих цілей водоймах (їх ділянках) загального користування для задоволення особистих потреб.
7. Загальне використання водних живих ресурсів здійснюється без їх вилучення із природного середовища, за винятком любительського і спортивного рибальства у визначених для цих цілей водоймах (їх ділянках) загального користування.
Спеціальне використання водних живих ресурсів
8. До спеціального використання водних живих ресурсів належать усі їх види користування, за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах (їх ділянках) загального користування, що здійснюються з їх вилученням (виловом, добуванням, збиранням) із природного середовища.
9. До спеціального використання водних живих ресурсів належить:
промислове рибальство;
добування водних живих ресурсів для наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілей;
добування водних живих ресурсів для зариблення, здійснення контрольного вилову, акліматизації, рибництва, утримання і відтворення у неволі чи напіввільних умовах з комерційною та іншими цілями;
регулювання чисельності водних живих ресурсів з метою запобігання заподіянню шкоди навколишньому природному середовищу і рибному господарству (меліоративний вилов малоцінних і хижих видів риб, шкідливих водних організмів);
любительське і спортивне рибальство, що здійснюється поза межами визначених для цих цілей водойм (їх ділянок) загального користування.
Законодавством України можуть бути передбачені й інші види спеціального використання водних живих ресурсів.
10. Спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюється за спеціальним дозволом і за плату, порядок визначення якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.
11. Дозвіл на спеціальне використання водних живих ресурсів - це офіційний документ суворої звітності, який засвідчує право користувача на спеціальне використання визначених водних живих ресурсів у межах затверджених лімітів (виділених квот).
12. Ліміти спеціального використання водних живих ресурсів у розрізі річкових басейнів, районів морського промислу, основних типів і категорій водойм щорічно затверджуються Мінекобезпеки за поданням Мінрибгоспу на підставі обгрунтувань науково-дослідних установ та організацій, а на водоймах, де наукові дослідження не проводяться, - на підставі обгрунтувань органів рибоохорони.
1З. Правила розроблення, розгляду, погодження та затвердження лімітів (квот) спеціального використання водних живих ресурсів встановлюються Мінрибгоспом та Мінекобезпеки.
14. Розподіл затверджених лімітів (квот) між окремими користувачами і доведення розподілених лімітів (квот) до них здійснюються в порядку, визначеному законодавством.
15. Видача дозволів на спеціальне, в тому числі промислове, використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення, за винятком тих, що перебувають у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, та видів, занесених до Червоної книги України, здійснюється Мінрибгоспом відповідно до законодавства.
16. Дозволи на промислове рибальство, промислове добування інших водних живих ресурсів у водоймах, що належать до природно-заповідного фонду, видаються Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки в межах затверджених лімітів (квот) за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню його діяльності.
17. Переважне право на одержання дозволів на спеціальне використання водних живих ресурсів мають:
користувачі, що здійснюють добування водних живих ресурсів, які внаслідок виникнення надзвичайних екологічних ситуацій (задуха, різке падіння рівня води тощо) перебувають під загрозою загибелі або збереження яких у природному середовищі неможливе;
користувачі, які здійснюють заходи із штучного відтворення водних живих ресурсів у порядку, встановленому за погодженням з органами Мінрибгоспу і Мінекобезпеки;
спеціалізовані рибогосподарські підприємства та організації, які здійснюють добування водних живих ресурсів у порядку виконання державних замовлень;
науково-дослідні та інші установи і організації, які здійснюють вилов водних живих ресурсів з метою виконання наукових програм;
користувачі, які традиційно здійснюють спеціальне використання водних живих ресурсів.
18. Дозволи на спеціальне, крім промислового, використання водних живих ресурсів у межах природно-заповідного фонду України та видів риб, морських ссавців, водних безхребетних і рослин, занесених до Червоної книги України, видаються Мінекобезпеки згідно з установленими правилами за плату, розмір якої визначається за погодженням з Мінфіном.
19. Дозволи на здійснення промислового рибальства, добування водних живих ресурсів для утримання і розведення їх у неволі чи в напіввільних умовах для комерційних та інших цілей, а також любительського та спортивного рибальства, що здійснюється в порядку спеціального використання за межами рибницьких водойм чи споруд або водойм (їх ділянок), де любительське та спортивне рибальство організовується товариствами мисливців і рибалок або іншими користувачами, видаються за плату, розмір якої визначається Мінрибгоспом за погодженням з Мінфіном.
20. Капітани суден для ведення промислу у виключній (морській) економічній зоні України, відкритому морі, крім дозволу, повинні мати рибальські квитки за формою, затвердженою Мінрибгоспом, а для ведення промислу в економічних зонах інших держав також усі інші документи згідно з міжнародними договорами України.
21. Водні живі ресурси, вилучені в порядку спеціального використання і відповідно до вимог цього Тимчасового порядку та інших актів законодавства, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь лову.
22. Водні живі ресурси, добуті з метою спеціального використання, підлягають обліку до початку їх реалізації, переробки чи розміщення у відповідних приміщеннях (місцях) або на транспортних засобах.
Порядок обліку вилучення (вилову, добування, збирання) водних живих ресурсів визначається Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.
Основні вимоги до здійснення спеціального використання водних живих ресурсів
23. Рибальство здійснюється на основі відповідних правил, що розробляються органами рибоохорони Мінрибгоспу на основі наукових обгрунтувань за басейново-територіальним принципом і затверджуються Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.
24. Промислове добування водних живих ресурсів, щодо яких застосовуються додаткові обмеження, регламентується, крім правил, спеціальними режимами рибальства.
Спеціальні режими рибальства встановлюються Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки на підставі біологічних обгрунтувань.
25. Спеціальне використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення для наукових цілей може дозволятися науково-дослідним організаціям в усіх рибогосподарських водоймах, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України у проміжок часу і знаряддями лову, зазначеними у погоджених в установленому порядку програмах конкретних наукових досліджень. Доцільність проведення науково-дослідницьких робіт, умови виконання яких не передбачені правилами рибальства, визначається науково-промисловою радою Мінрибгоспу, а видача дозволів на їх здійснення погоджується з Мінекобезпеки.
Припинення права на спеціальне використання водних живих ресурсів
26. Припинення права на спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюється шляхом анулювання спеціального дозволу органами, які ці дозволи видали, у разі:
закінчення терміну, на який цей дозвіл було видано;
добровільної відмови користувача від нього або коли потреба у його використанні відпала;
припинення діяльності користувачів, які здійснювали використання водних живих ресурсів;
систематичного чи грубого порушення користувачами визначеного порядку спеціального використання водних живих ресурсів, умов дозволів на їх використання, норм, правил рибальства та інших вимог або договірних зобов'язань щодо охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
різкого погіршення біологічного стану водних живих ресурсів та умов їх існування, зниження рибопродуктивності та екологічної цінності водойм, погіршення видового складу та якості водних живих ресурсів внаслідок дії природних чинників або у процесі природокористування з вини користувачів;
спеціального використання водних живих ресурсів без поважних причин і без погодження з відповідними органами рибоохорони Мінрибгоспу не у зазначені в дозволі терміни або використання їх не за призначенням;
надходження вимог про припинення або обмеження спеціального використання водних живих ресурсів від органів Мінекобезпеки, державних органів санітарного, ветеринарного нагляду, інших спеціально уповноважених на те органів державного контролю;
відсутності або систематичного порушення правил ведення первинного обліку чисельності та використання водних живих ресурсів, неподання цієї інформації відповідним державним органам;
інших випадків, передбачених законодавством.
Істотні зміни в організації спеціального використання водних живих ресурсів (різка зміна промислової обстановки, підвищення обсягів прилову цінних видів риб тощо) тягнуть за собою скасування раніше виданих дозволів на спеціальне використання цих ресурсів. Нові дозволи видаються користувачам в установленому порядку.
Припинення права на спеціальне використання водних живих ресурсів не звільняє користувачів цих ресурсів від зобов'язань щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань охорони і використання водних живих ресурсів.
Права та обов'язки користувачів водних живих ресурсів
27. Користувачі водних живих ресурсів мають право:
в установленому порядку здійснювати використання водних живих ресурсів;
власності на добуті в установленому порядку водні живі ресурси та доходи від їх реалізації;
на компенсацію збитків, заподіяних їм порушеннями природоохоронного законодавства;
оскаржувати в установленому порядку рішення державних органів і посадових осіб, що порушують їх права на використання водних живих ресурсів.
Користувачі мають передбачені законодавством України інші права щодо використання водних живих ресурсів.
28. Користувачі водних живих ресурсів зобов'язані:
дотримуватися встановлених лімітів (квот) вилучення (вилову, добування, збирання), правил рибальства, інших норм щодо використання водних живих ресурсів;
своєчасно вносити плату за спеціальне використання водних живих ресурсів;
не допускати погіршення умов існування водних живих ресурсів внаслідок власної діяльності, утримувати в належному санітарному стані берегові водоохоронні смуги (зони) в районах здійснення рибальства та використовувати їх з дотриманням вимог законодавства;
вести первинний облік чисельності та використання водних живих ресурсів, вивчати їх біологічний стан і стан наданих у користування рибогосподарських водойм (їх ділянок), а також подавати в установленому порядку інформацію органам, що здійснюють державний облік водних живих ресурсів та їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу водних живих ресурсів;
здійснювати в установленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення, в тому числі штучного, водних живих ресурсів, збереження і поліпшення умов їх існування;
не допускати без дозволу органів Мінекобезпеки, погодженого з органами рибоохорони Мінрибгоспу і державними органами ветеринарного нагляду, переселення і акліматизації водних живих ресурсів;
безперешкодно допускати в місця добування, зберігання, утримання, переробки та реалізації водних живих ресурсів, на риболовні судна та інші плавучі засоби представників державних органів відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (органи рибоохорони) Мінрибгоспу, органів Мінекобезпеки, надавати на їх вимогу необхідні документи про стан обліку та використання водних живих ресурсів, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження;
надавати можливість представникам органів рибоохорони Мінрибгоспу та Мінекобезпеки під час виконання ними службових обов'язків користуватися попутними суднами та іншими видами транспорту, а також засобами зв'язку;
виконувати зобов'язання, що випливають з міжнародних договорів України, дотримуватися вимог міжнародного права щодо охорони водних живих ресурсів за межами юрисдикції України.
Користувачі, які здійснюють використання водних живих ресурсів, зобов'язані виконувати й інші обов'язки щодо їх охорони, використання і відтворення відповідно до законодавства України.
Здійснення рибництва
29. Рибництво здійснюється шляхом штучного розведення чи вирощування водних організмів, які перебувають у неволі в спеціально створених штучних рибницьких або інших пристосованих для цього спорудах, ізольованих природних чи штучних водоймах, а також шляхом вирощування організмів "сидячих" видів на спеціально визначених ділянках водойм у стані природної волі.
30. Залежно від цільового призначення може здійснюватися рибництво, спрямоване на збільшення запасів і поліпшення видового складу водних живих ресурсів у природному середовищі шляхом їх штучного розведення та наступного вселення до природних водойм, а також товарне рибництво, спрямоване на природне відтворення, штучне розведення і вирощування водних живих ресурсів з метою одержання товарної продукції.
31. Під час здійснення рибництва в режимі спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) повинно бути забезпечено збереження цінних та рідкісних видів водних живих ресурсів, які раніше перебували у виділеній для рибництва водоймі (її ділянці), додержання встановлених законодавством вимог до охорони і використання водних та інших природних ресурсів, наданих у користування для потреб рибництва.
32. Розведення нових або генетично змінених водних живих організмів без позитивних висновків екологічної експертизи, а також здійснення рибництва за межами ізольованих штучних водойм і споруд без погодження з органами рибоохорони Мінрибгоспу та Мінекобезпеки забороняється.
33. Рибництво в ізольованих природних рибогосподарських водоймах здійснюється відповідно до Положення про спеціальне товарне рибне господарство, затвердженого Мінрибгоспом.
34. Водні живі ресурси, одержані в порядку ведення товарного рибництва, є власністю підприємств, установ, організацій та громадян, які у передбаченому законодавством порядку здійснювали їх відтворення. Питання охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у рибництві регулюються законодавством.
Надання у користування рибогосподарських водойм
35. Право на користування поверхневими, територіальними і внутрішніми морськими водами, континентальним шельфом і водами виключної (морської) економічної зони, водоймами, розташованими на території більше ніж однієї області, а також на їх притоках усіх порядків надається користувачам водних живих ресурсів шляхом видачі дозволу на їх спеціальне використання в місцях і в терміни, зазначені у дозволі.
36. З метою здійснення промислового рибальства, а також організації культурних рибних господарств, любительського і спортивного рибальства рибогосподарські водойми (їх ділянки), за винятком морських вод і лиманів, можуть надаватись у користування на термін, визначений законодавством.
Надання земель водного фонду у користування здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
37. Природні рибогосподарські водойми або їх ділянки для цілей рибництва надаються у користування відповідно до законодавства.
Охорона водних живих ресурсів
38. Охорона водних живих ресурсів - це система заходів, спрямованих на їх збереження, відтворення та раціональне використання, охорону і поліпшення умов їх існування.
Спеціальними органами, що забезпечують відтворення, охорону водних живих ресурсів і регулювання рибальства, а також контроль у цій галузі, є органи відтворення, охорони водних живих ресурсів і регулювання рибальства (органи рибоохорони) Мінрибгоспу.
39. Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства здійснюють Мінрибгосп, Мінекобезпеки та їх органи на місцях у межах своєї компетенції.
40. Органи рибоохорони Мінрибгоспу, що забезпечують охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів відповідно до законодавства, мають право:
давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів;
перевіряти документи на право спеціального використання водних живих ресурсів, зупиняти судна, інші плавучі і наземні транспортні засоби та у разі потреби проводити їх огляд, а також речей, знарядь рибальства і добутих водних живих ресурсів;
доставляти осіб, що порушують законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до місцевих органів виконавчої влади, органів внутрішніх справ;
вилучати в осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя їх добування, плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно вилучені водні живі організми, а також відповідні документи;
використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
викликати громадян і посадових осіб для давання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у встановленому порядку;
без перешкод відвідувати підприємства, установи, організації, українські та іноземні судна, плавучі засоби, що здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів у зоні юрисдикції України, гідротехнічні споруди, а також території природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
брати участь у проведенні державної екологічної експертизи відповідних проектів здійснення господарської та іншої діяльності;
визначати обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших водних живих організмів за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами;
подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону використання і відтворення водних живих ресурсів.
41. Інспектори органів рибоохорони Мінрибгоспу відповідно до законодавства мають право на отримання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту як спеціальний захід забезпечення їх безпеки, а також право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, встановленими Мінрибгоспом.
42. Органи рибоохорони Мінрибгоспу мають право залучати до охорони водних живих ресурсів громадських інспекторів рибоохорони.
Положення про громадських інспекторів рибоохорони затверджується Мінрибгоспом.
43. Стимулювання праці інспекторів органів рибоохорони здійснюється в установленому законодавством порядку.
44. З метою охорони і відтворення водних живих ресурсів їх спеціальне використання може бути обмежено або заборонено в окремих водоймах (їх ділянках) за спільним рішенням органів Мінрибгоспу та Мінекобезпеки.
45. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках), які мають особливо важливе значення для охорони і відтворення водних живих ресурсів, права водокористувачів можуть бути обмежені відповідно до законодавства.
46. Під час здійснення господарської та іншої діяльності, проведення будь-яких видів робіт на рибогосподарських водоймах, у прибережних захисних смугах і водоохоронних зонах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України повинні передбачатися і здійснюватися користувачами заходи щодо збереження належного екологічного стану і умов відтворення водних живих ресурсів, забезпечення недоторканності місць нересту, зимівлі, нагулу цінних видів риб та інших місць, що становлять особливу цінність для їх охорони і відтворення.
47. Експлуатація гідротехнічних та інших споруд на водних об'єктах, встановлення гідрологічного режиму та інша діяльність, що впливає чи може впливати на умови існування водних живих ресурсів, повинна здійснюватися з урахуванням інтересів рибного господарства.
48. З метою охорони екологічного стану середовища існування водних живих ресурсів на всіх рибогосподарських водоймах встановлюються прибережні захисні смуги і водоохоронні зони, розмір і режим використання яких визначається законодавством.
49. Під час здійснення господарської та іншої діяльності, яка може завдати шкоди водним живим ресурсам, забороняється:
скидати у господарські водойми, на їх береги і на лід цих водойм нафтопродукти, стічні води, які містять забруднюючі речовини понад встановлені нормативи, та інші відходи промислових, комунальних, сільськогосподарських, транспортних та інших підприємств;
вводити в експлуатацію господарські та інші об'єкти, застосовувати будь-які технології без забезпечення їх засобами захисту водних живих ресурсів або середовища їх існування;
експлуатувати водозабірні споруди, не забезпечені рибозахисним обладнанням;
порушувати передбачені законодавством екологічні вимоги до охорони прибережних захисних смуг і водоохоронних зон;
замочувати у рибогосподарських водоймах льон, коноплі, мочало (лико), шкіри, мити автотранспортні засоби, сільськогосподарську техніку, тару з-під хімічних препаратів і речовин, які можуть заподіяти шкоду водним живим ресурсам або середовищу їх існування;
добувати водні живі ресурси (за винятком випадків, передбачених правилами рибальства) в місцях нересту, на шляхах нерестової та іншої міграції і в місцях нагулу молоді цінних видів риб;
добувати водні живі ресурси із застосуванням вибухових, отруйних, хімічних речовин, вогнепальної зброї та інших заборонених знарядь чи засобів лову;
скидати грунт, вибраний під час проведення днопоглиблювальних і дноочисних робіт, у місця нересту, нагулу молоді та зимівлі цінних видів риб;
порушувати встановлений режим використання лісових, земельних та інших природних ресурсів у водоохоронних смугах (зонах) рибогосподарських водойм;
без погодження з органами рибоохорони Мінрибгоспу, Мінекобезпеки та іншими заінтересованими органами виконавчої влади проводити днопоглиблювальні, вибухові, берегоукріплювальні та гідротехнічні роботи, будувати греблі, моли, хвилерізи та інші споруди на водних об'єктах, перегороджувати гирла лиманів, захаращувати і загороджувати русла річок, проток, каналів, скидати з лиманів і озер воду, видобувати в морях, поверхневих водах і прибережних смугах піщано-гравійну суміш та інші корисні копалини, скидати у водні об'єкти та прибережні смуги (зони) грунт, складувати тверді відходи та інші матеріали, здійснювати акліматизацію та переселення водних живих ресурсів.
Законодавство України може передбачати й інші обмеження щодо використання водних живих ресурсів та прибережних смуг (зон), здійснення господарської та іншої діяльності, яка негативно впливає або може вплинути на стан водних живих ресурсів.
50. Під час розміщення, проектування, будівництва і введення в експлуатацію нових, реконструкції та розширення діючих підприємств, споруд та інших об'єктів на рибогосподарських водоймах, а також під час проведення різних видів робіт на цих водоймах та у їх прибережних смугах (зонах) за погодженням з органами Мінрибгоспу в проектах і кошторисах повинні бути передбачені і здійснюватися заходи щодо збереження водних живих ресурсів та середовища їх існування, а під час будівництва гребель - і заходи щодо використання створюваних водосховищ з метою ведення рибного господарства.
51. Якщо в процесі будівництва господарських та інших об'єктів чи споруд або проведення будь-яких робіт неможливо уникнути заподіяння шкоди водним живим ресурсам, повинно бути передбачено виділення компенсаційних коштів для здійснення заходів щодо охорони і відтворення цих ресурсів.
Порядок обчислення, стягнення і використання зазначених компенсаційних коштів установлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Мінрибгоспу.
Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів
52. Порушення вимог цього Тимчасового порядку та відповідних нормативних актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів несуть особи, винні у:
порушенні порядку надання живих об'єктів рибного господарства в користування;
незаконному вилученні об'єктів водних живих ресурсів із природного середовища;
перевищенні лімітів і порушенні інших вимог використання водних живих ресурсів, передбачених законодавством;
порушенні вимог нормативних актів щодо охорони середовища існування, умов відтворення і шляхів міграцій водних живих ресурсів;
виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування водних живих ресурсів;
незаконному скуповуванні та продажу водних живих ресурсів;
самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації водних живих ресурсів, а також виведенні та використанні генетично змінених водних організмів;
приховуванні та спотворенні інформації про стан і чисельність водних живих ресурсів та їх використання;
невиконанні розпоряджень органів, що забезпечують охорону і державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
порушенні інших вимог, передбачених законодавством з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.
53. Незаконно вилучені (виловлені, добуті, зібрані) водні живі ресурси, виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушення підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку.
54. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення вимог цього Тимчасового порядку, правил рибальства та інших нормативних і законодавчих актів з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
55. Відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, здійснюється на підставі обчислених відповідно до затверджених в установленому порядку такс і методик нарахування збитків, а у разі їх відсутності - за фактичними витратами коштів на відтворення водних живих ресурсів.
____________


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 02 авг, 2011 Вт 9:08:02 
спиннингист
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 07 июл, 2009 Вт 13:30:15
Сообщения: 3955
Откуда: Город - герой Харьков
Благодарил (а): 11 раз.
Поблагодарили: 94 раз.
Вот, парламент принял:

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про рибне господарство, промислове рибальство
та охорону водних біоресурсів


Цей Закон визначає основні засади діяльності та державного
регулювання в галузі рибного господарства, збереження та
раціонального використання водних біоресурсів, порядок
взаємовідносин між органами державної влади, місцевого
самоврядування і суб'єктами господарювання, які здійснюють
рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об'єктах України,
внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному
шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та
відкритому морі.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому
значенні:

аквакультура (рибництво) - цілеспрямоване використання
рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) для одержання
максимальних обсягів корисної біологічної сільськогосподарської
продукції (риби, молюсків, безхребетних, водоростей, інших водних
організмів) шляхом їх штучного розведення та утримання;

анадромні види риб - види риб, які відтворюються у прісній
воді та здійснюють нагул у морських водах;

відтворення водних біоресурсів - природне чи штучне
(розведення, переселення тощо) поновлення чисельності водних
біоресурсів (ретрансформація), яка зменшується у процесі їх
використання чи природної смертності;

водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність
водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без
перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать
прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях
розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски,
ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні
безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні
рослини;

гідробіонти - тварини чи рослини (гідрофіти), що мають
різноманітні пристосування для життя у воді;

добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із
середовища їх перебування;

естуарії - частково замкнута водна маса в нижній течії річки,
яка вільно з'єднана з морем і живиться прісною водою з
водозбірного басейну;

каботажне плавання - плавання суден флоту рибної
промисловості для здійснення рибогосподарської діяльності у межах
Азово-Чорноморського басейну між портами України без заходу до
портів інших держав;

катадромні види риб - види риб, які відтворюються у морі та
здійснюють нагул у прісних водах;

квота добування (вилову) - частка ліміту спеціального
використання водних біоресурсів, що встановлюється для кожної
конкретної юридичної чи фізичної особи та визначається в
натуральних величинах або у відсотках від загального ліміту;

конвенційний район - частина відкритого моря, на яку
поширюється дія міжнародних договорів України щодо регулювання
промислу водних біоресурсів;

користувачі водних біоресурсів - суб'єкти рибного
господарства, що здійснюють спеціальне використання водних
біоресурсів;

ліміт спеціального використання водних біоресурсів
(загальнодопустимий улов) - обсяг вилучення з природного
середовища (вилову, добування, збирання) конкретних видів водних
біоресурсів на конкретному водному об'єкті, встановлений на певний
проміжок часу з метою попередження перевищення прогнозу
допустимого вилову;

любительське рибальство - безоплатне добування (вилов) водних
біоресурсів у порядку загального використання, у дозволених
обсягах, для особистих потреб (без права реалізації) знаряддями
вилову, встановленими для цього правилами рибальства. В інших
випадках любительське рибальство здійснюється на праві
спеціального використання;

морський рибний порт - спеціалізований морський порт, який є
державним підприємством з комплексом споруд та інфраструктурою,
розташованими на спеціально відведеній території та акваторії, та
призначений для обслуговування рибальських і торгівельних суден,
вантажів, а також перевезення вантажів на суднах, що належать
порту;

незаконне рибальство - рибальська діяльність, яка
здійснюється: рибальськими суднами у водах під юрисдикцією держави
без дозволу цієї держави або з порушенням її законів чи
регламентів; рибальськими суднами під прапором держав, які є
договірними сторонами міжнародних регіональних рибогосподарських
організацій, що здійснюють промисел із порушенням заходів щодо
збереження та управління, ухвалених цими організаціями, або
відповідних положень міжнародного права; рибальськими суднами з
порушенням національного законодавства або міжнародно-правових
зобов'язань, включаючи зобов'язання держав, що співпрацюють у
рамках міжнародних регіональних рибогосподарських організацій;

непідзвітне рибальство - рибальська діяльність, про яку
користувач не звітував або подавав недостовірні звіти до
центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства
чи його територіальних органів, яка здійснювалася в районі
компетенції міжнародних регіональних рибогосподарських організацій
та про яку не звітував або подавав недостовірні звіти з порушенням
процедур подання звітності, встановлених такими організаціями;

нерегульоване рибальство - рибальська діяльність, яка
здійснюється в районі компетенції міжнародних регіональних
рибогосподарських організацій рибальськими суднами без
національної належності або під прапором держави, яка не є
стороною цієї організації або рибальського об'єднання, у спосіб,
що не відповідає або порушує заходи із збереження та управління,
ухвалені цими організаціями, або яка здійснюється у районах чи
щодо рибних запасів, стосовно яких не застосовуються заходи із
збереження та управління рибальськими суднами у спосіб, що
суперечить зобов'язанням держави із збереження водних біоресурсів
згідно з міжнародним правом;

об'єкти промислу - водні біоресурси певного виду та
біологічного стану, щодо яких здійснюється промисел, вилов,
добування, збирання;

охорона водних біоресурсів - система правових,
організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та
інших заходів, спрямованих на збереження, поліпшення умов
існування, відтворення і раціонального використання водних
біоресурсів, забезпечення виконання юридичними і фізичними особами
вимог законодавства;

переробка водних біоресурсів - зміна первинних властивостей
гідробіонтів із застосуванням різноманітних способів технологічної
обробки (охолодження, заморожування, соління, копчення, сушіння;
обробка консервантами, кислотами, лугами чи ферментами,
фізико-хімічна, біологічна, термічна обробка, консервування,
подрібнення, розбирання тощо);

правила рибальства - нормативно-правові акти, які у
визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування,
допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх
охорони, а також можуть визначати кількість, типи, розміри,
технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та
знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними
об'єктами та навантаження на них;

прогноз допустимого вилову - можливий обсяг вилову водних
біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті або районі
промислу на промисловий сезон, що визначається центральним органом
виконавчої влади в галузі рибного господарства на підставі
науково-біологічних обґрунтувань та може змінюватися
(уточнюватися) під час здійснення промислу на основі результатів
нових наукових досліджень про стан запасів водних біоресурсів;

продукція промислу українського походження - різні види
харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції,
виробленої з водних біоресурсів резидентами України, у тому числі
на суднах флоту рибної промисловості під Державним Прапором
України;

промислове рибальство (промисел) - вид спеціального
використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка,
зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива,
води, тари, продовольства для функціонування суден флоту рибної
промисловості та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об'єктах
(їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами
юрисдикції України;

район промислу - рибогосподарський водний об'єкт (його
частина), в якому проводиться промисел водних біоресурсів;

режим промислу - встановлена на певний проміжок часу
сукупність вимог та правил, які уточнюють, доповнюють або
скасовують правила рибальства для оптимізації кількісного та
видового складу водних біоресурсів у визначеному водному об'єкті
(його частині);

режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта -
установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та
заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх
віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і
кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення,
регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого
використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об'єкта
(його частини);

рибальство - добування водних біоресурсів у рибогосподарських
водних об'єктах;

рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є
вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних
біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація
та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової,
медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки
мореплавства суден флоту рибної промисловості;

рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і
фізичних осіб - підприємців, пов'язана з вивченням водних
біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням,
переробкою, реалізацією тощо;

рибогосподарський водний об'єкт (його частина) - водний
об'єкт (його частина), що використовується або може
використовуватися для цілей рибного господарства;

рибогосподарські водні об'єкти за межами юрисдикції України -
виключні (морські) економічні зони іноземних держав, конвенційні
райони та відкрите море, в яких вилучення (добування, вилов,
збирання) водних біоресурсів здійснюється відповідно до вимог
законодавства прибережних держав та міжнародних договорів України;

рибоприймальний пункт - спеціально визначене місце для обліку
вилучених водних біоресурсів та продукції з них;

рибопромислове судно (плавзасіб) - судно, що використовується
для здійснення рибальства, у тому числі судна для приймання,
переробки, перевантаження, транспортування, зберігання улову
водних біоресурсів і продуктів їх переробки, а також для
постачання палива, води, продовольства, тари та інших матеріалів;

спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка
включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення
рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта (його
частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також
шляхом збереження та раціонального використання видів водних
біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному
об'єкті (його частині);

спортивне рибальство - вид любительського рибальства, що
здійснюється у порядку загального використання, з установленням
певних вимог до проведення спортивних змагань або кваліфікаційних
нормативів;

суб'єкт рибного господарства - юридична чи фізична особа, яка
провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства;

улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному,
ваговому та видовому вимірах;

флот рибної промисловості - рибальські, науково-дослідні,
навчальні чи інші спеціалізовані судна, що використовуються для
здійснення рибогосподарської діяльності, у тому числі судна для
приймання, переробки, перевантаження, транспортування, зберігання
уловів водних біоресурсів і продуктів їх переробки, а також для
постачання палива, води, продовольства, тари та інших матеріалів.

Стаття 2. Законодавство про рибне господарство

Законодавство про рибне господарство ґрунтується на нормах
Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з цього Закону,
інших законодавчих актів, міжнародних договорів України, які
застосовуються в Україні в порядку, передбаченому Законом України
"Про міжнародні договори України" ( 1906-15 ), та прийнятих
відповідно до них нормативно-правових актів.

Стаття 3. Завдання законодавства про рибне господарство

Завданням законодавства про рибне господарство є правове
регулювання відносин у галузі вивчення, охорони, відтворення,
використання та реалізації водних біоресурсів, переміщення через
митний кордон України водних біоресурсів та продукції з них, а
також встановлення основних принципів регулювання та управління
рибогосподарською діяльністю в межах території України у
внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, територіальному
морі, виключній (морській) економічній зоні України та на
континентальному шельфі.

Правове регулювання відносин у відкритому морі, конвенційних
районах та економічних зонах іноземних держав здійснюється
відповідно до міжнародних договорів України.

Стаття 4. Галузь рибного господарства

Функціонування галузі рибного господарства забезпечують
суб'єкти рибного господарства, а також технологічно пов'язані з
ними підприємства та організації чи інші підприємства, які
забезпечують діяльність та розвиток галузі (морські рибні порти,
галузеві навчальні заклади, навчально-тренажерні центри,
науково-дослідні, проектно-конструкторські підприємства та
організації, суднобудівні, судноремонтні заводи, селекційні
центри, спеціалізовані лабораторії тощо).

Стаття 5. Завдання державної політики у галузі рибного
господарства

Завданням державної політики у галузі рибного господарства є:

забезпечення продовольчої безпеки держави;

управління рибальством, збереження та збільшення чисельності
водних біоресурсів у природному середовищі, їх біологічного
різноманіття шляхом забезпечення охорони, відтворення та
раціонального використання;

науково обґрунтоване використання водних біоресурсів;

підвищення біопродуктивності рибогосподарських водних
об'єктів (їх частин) шляхом відтворення водних біоресурсів,
розвитку аквакультури;

забезпечення раціонального використання об'єктів промислу,
покращення та розширення асортименту продукції їх переробки;

забезпечення рівних умов конкуренції в галузі рибного
господарства;

виконання міжнародно-правових зобов'язань України щодо
забезпечення гарантій і створення умов безпеки, захисту інтересів
під час провадження суднами фізичних та юридичних осіб незалежно
від форми власності промислового вилову водних біоресурсів і
рибогосподарської діяльності у виключній (морській) економічній
зоні України, відкритому морі, конвенційних районах та у виключних
(морських) економічних зонах інших держав;

здійснення державного нагляду (контролю) у галузі рибного
господарства.

Розділ II
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ УПРАВЛІННЯ
ТА РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА,
ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 6. Державне управління та регулювання у галузі рибного
господарства

Державне управління та регулювання у галузі рибного
господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний
орган виконавчої влади з питань аграрної політики та
продовольства, центральний орган виконавчої влади у галузі рибного
господарства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно
до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
місцеві державні адміністрації.

Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі
рибного господарства

До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі рибного
господарства належать:

забезпечення здійснення державної політики у галузі рибного
господарства, визначеної Верховною Радою України;

розроблення та виконання загальнодержавних програм охорони,
використання і відтворення водних біоресурсів;

організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародного
співробітництва у галузі охорони, використання і відтворення
водних біоресурсів;

затвердження переліку промислових ділянок рибогосподарських
водних об'єктів (їх частин);

здійснення інших повноважень відповідно до Конституції
( 254к/96-ВР ) та законів України.

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з
питань аграрної політики та продовольства

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань
аграрної політики та продовольства у галузі рибного господарства
належать:

визначення пріоритетних напрямів розвитку в галузі рибного
господарства, узагальнення практики застосування законодавства,
розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в
установленому порядку проектів законодавчих актів, актів
Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд
Президенту України та Кабінету Міністрів України;

участь у здійсненні державної політики в галузі освіти,
професійної підготовки кадрів для рибного господарства;

затвердження правил пожежної безпеки на суднах флоту рибної
промисловості, а також під час проведення вогневих робіт на
суднах, які ремонтуються або будуються на суднобудівних та
судноремонтних підприємствах;

затвердження порядку реєстрації рибальських суден;

затвердження методики розрахунку збитків, завданих рибному
господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони
водних біоресурсів;

затвердження переліку категорій посад працівників рибного
господарства;

затвердження системи управління охороною праці в рибному
господарстві;

затвердження спеціальних правил експлуатації та обліку,
інструкції і положення про комісію з проведення технічного нагляду
за суднами рибної промисловості, що не підлягають нагляду
класифікаційного товариства;

затвердження типового табеля забезпечення постачання суден
флоту рибної промисловості;

затвердження інструкції про порядок здійснення штучного
розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у
спеціальних товарних рибних господарствах;

затвердження лімітів спеціального використання водних
біоресурсів та квот добування;

затвердження положення про безпечне укомплектування екіпажами
морських суден флоту рибної промисловості;

затвердження положення про інспекцію державного портового
нагляду морських рибних портів України;

затвердження положення про капітана морського рибного порту;

затвердження правил та режимів рибальства, добування
(вилучення, вилову) та відтворення водних біоресурсів;

затвердження положення про встановлення відповідності системи
управління безпекою компаній та суден флоту рибної промисловості
вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією
суден і попередженням забруднення 1993 року ( 995_304 );

затвердження порядку нарахування та внесення платежів за
спеціальне використання водних біоресурсів;

затвердження порядку носіння форменого одягу та формених
знаків розрізнення працівників рибного господарства;

затвердження положення про сертифікацію персоналу суден флоту
рибної промисловості;

затвердження порядку оформлення приходу з рейсу та виходу в
рейс суден флоту рибної промисловості капітанами морських рибних
портів України;

встановлення нормативів екологічної безпеки водних об'єктів,
що використовуються для потреб рибного господарства за погодженням
з центральним органом виконавчої влади з питань охорони
навколишнього природного середовища;

прийняття інших нормативно-правових актів у галузі рибного
господарства, у тому числі на виконання міжнародно-правових
зобов'язань України, відповідно до законів України.

Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади у
галузі рибного господарства

До повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі
рибного господарства відповідно до покладених на нього завдань
належать:

вжиття заходів щодо забезпечення збереження запасів
анадромних видів риб у виключній (морській) економічній зоні
України;

здійснення державного нагляду (контролю) у галузі охорони,
використання та відтворення водних живих ресурсів у виключній
(морській) економічній зоні України, територіальному морі,
внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції
України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором
України, відповідно до міжнародних договорів України;

здійснення державного контролю технічного стану рибозахисних
споруд, проведення рибозахисних заходів на водозабірних та
інженерних спорудах меліоративних систем;

здійснення контролю за дотриманням правил рибальства;

здійснення контролю за дотриманням лімітів і нормативів
використання водних біоресурсів;

здійснення контролю за дотриманням правил використання
об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів;

складання протоколів та розгляд справ про адміністративні
правопорушення у випадках, передбачених законом;

ведення обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють
виробництво консервів і пресервів із водних біоресурсів,
присвоєння таким суб'єктам номерів;

ведення реєстру рибальських суден;

акредитація органів сертифікації персоналу рибальських суден;

видача дипломів, кваліфікаційних сертифікатів та документів
про відповідність компаній і суден вимогам Міжнародної конвенції
про стандарти підготовки, сертифікації персоналу риболовних суден
та несення вахти 1995 року ( 995_707 ), Міжнародної конвенції з
охорони людського життя на морі 1974 року ( 995_251 ),
Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і
попередженням забруднення 1993 року ( 995_304 );

видача свідоцтва про право плавання суден під Державним
Прапором України;

видача дозволів, сертифікатів, довідок міжнародного зразка
відповідно до вимог міжнародних договорів України з питань ведення
рибного промислу і торгівлі рибою та морепродуктами;

видача свідоцтва про мінімальний склад екіпажу, свідоцтва про
тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України;

видача свідоцтва про стабільність і надводний борт судна, що
не підлягає нагляду класифікаційного товариства;

видача суднового білета для суден, що не підлягають нагляду
класифікаційного товариства;

здійснення державного контролю за безпекою мореплавства флоту
рибної промисловості;

контроль за дотриманням кваліфікаційних вимог (стандартів)
щодо підготовки та сертифікації персоналу рибальських суден;

здійснення контролю за достовірністю подання суб'єктами
рибного господарства, пов'язаними з добуванням і використанням
водних біоресурсів, звітних даних про обсяги використання водних
біоресурсів;

здійснення контролю за дотриманням порядку придбання або
збуту осетрових видів риб та продукції з них;

здійснення державного контролю за системою моніторингу
рибальських суден;

здійснення технічного нагляду та нагляду за дотриманням вимог
міжнародних договорів України стосовно технічного стану суден
рибної промисловості;

реєстрація рибальських суден, що не підлягають нагляду
класифікаційного товариства, у Судновій книзі України;

ведення реєстру сертифікатів, дипломів, кваліфікаційних
посвідчень командного складу та членів персоналу рибальського
судна;

запровадження спеціальних форм статистичної звітності в
галузі рибного господарства щодо водних біоресурсів згідно з
міжнародними стандартами та нормами, забезпечення обміну такою
інформацією з відповідними міжнародними організаціями згідно із
законодавством та міжнародними договорами України;

виконання функцій уповноваженого органу, який взаємодіє з
Європейським Союзом, органами влади іноземних держав (їх
компетентними органами і організаціями) з питань дотримання вимог
системи попередження та ліквідації незаконного, непідзвітного та
нерегульованого рибальства;

здійснення у випадках, передбачених законом, ліцензування
певних видів господарської діяльності;

розроблення порядку штучного розведення (відтворення),
вирощування водних біоресурсів та їх використання;

погодження науковим установам програм на проведення
дослідного вилову водних біоресурсів;

участь у проведенні експертизи проектів будівництва нових та
розширення, реконструкції, технічного переозброєння діючих
підприємств, документації з перепрофілювання, консервації та
ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших
промислових і господарських об'єктів, виконання інших робіт, а
також впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і
речовин, що впливають або можуть вплинути на стан
рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);

надання в установленому порядку пропозицій та здійснення
контролю щодо рівневого режиму роботи рибогосподарських водних
об'єктів, що забезпечує повноцінне існування гідробіонтів;

ведення реєстру гідротехнічних споруд рибогосподарських
водних об'єктів щодо їх технічної експлуатації та використання з
метою досягнення максимальної рибопродуктивності;

погодження видачі дозволів на будівельні, днопоглиблювальні
роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів,
трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

погодження режимів рибогосподарської експлуатації водних
об'єктів та контроль за діяльністю спеціальних товарних рибних
господарств;

встановлення в установленому порядку заборони вилову водних
біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та
забезпечення контролю за дотриманням заборони;

видача документів дозвільного характеру у сфері рибного
господарства;

здійснення розподілу лімітів спеціального використання водних
біоресурсів на квоти добування;

здійснення в установленому порядку обліку (реєстрації)
зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно
рибогосподарської продукції групи 3, підгруп 1603, 1604, 1605 УКТ
ЗЕД ( 2371а-14 ) для визначення рівня індикативних цін на такі
товари, проведення у межах своїх повноважень моніторингу
внутрішнього і зовнішнього ринків рибопродукції, здійснення
державного регулювання внутрішнього ринку рибопродукції, надання
дозволів на імпорт водних біоресурсів, продуктів переробки з них
за кількісним та видовим складом;

участь у веденні державного кадастру тваринного світу;

здійснення у межах своїх повноважень у порядку, визначеному
законом, співробітництва з державами-донорами та міжнародними
організаціями з питань залучення міжнародної технічної допомоги в
рибогосподарський комплекс України;

співпраця з Комітетом рибного господарства
Сільськогосподарської та харчової організації ООН, органами влади
іноземних держав та міжнародними організаціями з питань управління
рибальством, аквакультури, безпеки мореплавства на морі,
запобігання забрудненню навколишнього природного середовища,
охорони праці у рибному господарстві;

здійснення державного регулювання у галузі аквакультури,
забезпечення формування раціонального ринку вітчизняної продукції
аквакультури, здійснення науково-технологічної політики селекції в
аквакультурі;

забезпечення підготовки, перепідготовки, дипломування та
сертифікації фахівців у галузі рибного господарства згідно з
вимогами міжнародних договорів України, інших нормативно-правових
актів;

здійснення контролю за діяльністю галузевої системи
науково-технічної інформації;

забезпечення функціонування морських рибних портів;

співпраця з класифікаційними товариствами;

розподіл між користувачами водних біоресурсів квот добування,
у тому числі:

у районах дії міжнародних організацій з управління
рибальством, членом яких є Україна відповідно до міжнародних
договорів України;

у водах за межами районів управління таких організацій
відповідно до міжнародно-правових зобов'язань України;

у водах, що перебувають під юрисдикцією прибережних держав,
якщо це передбачено міжнародними договорами України;

участь у розробленні та здійсненні заходів з нарощення
експортного потенціалу рибної галузі, відновлення традиційних та
освоєння нових ринків збуту продукції;

участь у заходах з контролю якості та безпеки продуктів
рибальства, харчової продукції під час її виробництва, зберігання,
транспортування, реалізації, використання та утилізації;

розроблення програми науково-технічного розвитку галузі та
організація її виконання;

здійснення організаційного забезпечення підготовки,
перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців у галузі рибного
господарства у вищих навчальних закладах, що належать до сфери
управління центрального органу виконавчої влади у галузі рибного
господарства;

здійснення атестації педагогічних працівників навчальних
закладів I рівня акредитації, що належать до сфери управління
центрального органу виконавчої влади у галузі рибного
господарства;

сприяння підвищенню енергоефективності підприємств, установ
та організацій, що належать до сфери управління центрального
органу виконавчої влади у галузі рибного господарства;

виконання в межах повноважень інших функцій з управління
об'єктами державної власності, що належать до сфери управління
центрального органу виконавчої влади у галузі рибного
господарства;

здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Стаття 10. Повноваження посадових осіб органів рибоохорони
центрального органу виконавчої влади у галузі
рибного господарства

Посадові особи органів рибоохорони центрального органу
виконавчої влади у галузі рибного господарства здійснюють
державний контроль та управління в галузі охорони, використання і
відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження:

здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил
використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу
в частині водних біоресурсів;

давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи)
про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення
водних біоресурсів;

перевіряти документи на право використання водних
біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та
проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих)
засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів;

безперешкодно користуватися при виконанні службових
обов'язків послугами попутного водного і сухопутного транспорту та
засобами зв'язку, що належать користувачам водних біоресурсів усіх
форм власності;

безоплатно одержувати від органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій,
громадян, іноземців та осіб без громадянства статистичні, інші
довідкові та інформаційні матеріали, пояснення, необхідні для
визначення стану охорони, відтворення і використання водних
біоресурсів, а також повідомлення про аварійні забруднення
довкілля;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника на
місці вчинення правопорушення доставляти його до правоохоронних
органів чи в приміщення виконавчого органу місцевого
самоврядування для складення протоколу про адміністративне
правопорушення;

вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони
і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних
біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання
та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті
водні біоресурси, а також відповідні документи на них;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування,
звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для
запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони,
використання і відтворення водних біоресурсів;

викликати посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб
без громадянства для надання усних або письмових пояснень у
зв'язку з порушенням законодавства у галузі охорони, використання
і відтворення водних біоресурсів;

безперешкодного доступу до території (у тому числі об'єктів
природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та
організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або
переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за
дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і
відтворення водних біоресурсів;

визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за
затвердженими таксами та методиками;

видавати та скасовувати передбачені законодавством документи
на право добування водних біоресурсів, а також на право
переселення та утримання в неволі чи напіввільних умовах водних
біоресурсів;

складати протоколи та розглядати в установленому законом
порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі
охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної
суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення
законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних
біоресурсів;

вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів,
транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями
правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення
водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у
разі неможливості встановлення власника зазначеного майна;

зупиняти діяльність суб'єктів рибного господарства, що
провадиться з порушенням вимог законодавства з питань охорони,
використання і відтворення водних біоресурсів;

визначати в установленому порядку строки заборони вилову
водних біоресурсів в рибогосподарських водних об'єктах (їх
частинах) та забезпечувати контроль за їх дотриманням;

вимагати від суб'єктів рибного господарства подання звітів
про обсяги спеціального використання водних біоресурсів та
контролювати їх достовірність;

здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх
кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі
охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

погоджувати режими рибогосподарської експлуатації водних
об'єктів та забезпечувати державний контроль (нагляд) за їх
дотриманням;

здійснювати передбачені законодавством заходи щодо
регулювання рибальства;

погоджувати видачу дозволів на будівельні, днопоглиблювальні
роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів,
трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

виконувати функції контролю, спостереження та нагляду в
районах відкритого моря відповідно до міжнародних договорів
України;

використовувати за погодженням із Міністерством внутрішніх
справ України спеціальні транспортні засоби, які мають графічні
забарвлення, написи та емблему;

інші повноваження відповідно до закону.

Органи рибоохорони під час здійснення охорони виключної
(морської) економічної зони мають такі повноваження:

зупиняти та оглядати в установленому порядку судна, що
здійснюють промисел водних біоресурсів, пошук, дослідження та
операції, пов'язані з промислом у виключній (морській) економічній
зоні, а також перевіряти документи на здійснення промислу та інших
робіт;

зупиняти або припиняти промисел та інші роботи у разі
порушення вимог Закону "Про виключну (морську) економічну зону
України" ( 162/95-ВР ) або відсутності дозволу (погодження) на їх
проведення;

складати протоколи про вчинення правопорушення у виключній
(морській) економічній зоні;

застосовувати штрафні санкції у випадках, передбачених
законом;

безоплатно користуватися транспортними послугами та засобами
зв'язку промислових суден іноземних держав, що здійснюють промисел
або інші роботи у виключній (морській) економічній зоні згідно з
міжнародними договорами України або дозволами.

Під час виконання службових обов'язків посадові особи органів
рибоохорони мають право на носіння форми встановленого зразка, а
також на носіння і застосування табельної зброї та інших
спеціальних засобів відповідно до закону.

Органи рибоохорони є правоохоронними органами, які для
виконання їх повноважень держава забезпечує транспортними
засобами, приладами спостереження, зброєю, відео- і фототехнікою,
спецодягом тощо.

Посадові особи органів рибоохорони підлягають обов'язковому
державному особистому страхуванню. Держава гарантує їм соціальний
захист.

Порядок та умови страхування посадових осіб органів
рибоохорони та їх соціального захисту встановлює Кабінет Міністрів
України.

Посадові особи органів рибоохорони мають право залучати до
охорони водних біоресурсів громадських інспекторів рибоохорони.
Положення про громадських інспекторів рибоохорони затверджує
центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та
продовольства за поданням центрального органу виконавчої влади у
галузі рибного господарства.

Держава гарантує посадовим особам органів рибоохорони та
членам їхніх сімей захист честі, гідності, здоров'я та майна від
злочинних посягань та інших протиправних дій.

Стаття 11. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевих державних адміністрацій у галузі
рибного господарства

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
місцевих державних адміністрацій у галузі рибного господарства
належать:

розроблення, затвердження і реалізація в межах своїх
повноважень місцевих програм охорони, використання та відтворення
водних біоресурсів;

організація та здійснення заходів у межах своїх повноважень
щодо охорони водних біоресурсів і поліпшення середовища їх
існування;

здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Розділ III
БІОРЕСУРСИ ТА РИБОГОСПОДАРСЬКІ ВОДНІ ОБ'ЄКТИ
(ЇХ ЧАСТИНИ)

Стаття 12. Водні біоресурси

До водних біоресурсів належать:

водні біоресурси, які перебувають в умовах природної волі
внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального
шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод
та внутрішніх рибогосподарських водних об'єктів (їх частин),
розташованих на території більш як однієї області та у водах за
межами юрисдикції України;

водні біоресурси, які перебувають у водних об'єктах у межах
територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення,
а також види, занесені до Червоної книги України.

Стаття 13. Рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), які
використовуються для цілей рибного господарства

Рибогосподарські водні об'єкти (їх частини) поділяються на
рибогосподарські водні об'єкти загальнодержавного та місцевого
значення.

До рибогосподарських водних об'єктів загальнодержавного
значення належать:

внутрішні морські води і територіальне море (з лиманами та
естуаріями), виключна (морська) економічна зона України;

поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що
розташовані і використовуються на території більш як однієї
області, а також їх притоки всіх порядків.

До рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) місцевого
значення належать водні об'єкти (озера, річки та їх притоки всіх
порядків, водосховища), що розташовані і використовуються у межах
однієї області та не належать до водних об'єктів
загальнодержавного значення.

Розділ IV
НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА.
ДЕРЖАВНИЙ МОНІТОРИНГ, ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК
І ДЕРЖАВНИЙ КАДАСТР ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ
ТА РИБОГОСПОДАРСЬКИХ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ (ЇХ ЧАСТИН)

Стаття 14. Наукове забезпечення

Наукове забезпечення рибного господарства здійснюють
рибогосподарські та інші спеціалізовані науково-дослідні установи,
наукові підприємства та організації, селекційні центри, основними
завданнями яких є:

проведення державного моніторингу запасів водних біоресурсів
та стану рибогосподарських водних об'єктів;

проведення наукових досліджень з оцінки стану, вивчення
біології та середовища існування водних біоресурсів, збирання
біологічних і промислово-статистичних даних, розроблення прогнозів
допустимих виловів та лімітів певних видів водних біоресурсів,
щодо яких існує доцільність визначення;

розроблення ефективних екологічно безпечних методів
профілактики хвороб водних біоресурсів;

розроблення та створення нових знарядь добування;

розроблення методів управління та раціонального використання
водних біоресурсів, їх збереження і відтворення у водах під
юрисдикцією України, відкритому морі, а також у водах під
юрисдикцією інших держав відповідно до міжнародних договорів
України;

розроблення та удосконалення методів підвищення
продуктивності рибогосподарських водних об'єктів (їх частин)
шляхом введення аквакультури, створення нових високопродуктивних
об'єктів рибництва на селекційно-генетичній основі;

розроблення нових ресурсозберігаючих технологій і технологій
переробки водних біоресурсів;

розроблення та удосконалення методів виробництва з водних
біоресурсів харчових, лікувально-профілактичних препаратів,
біологічно активних речовин, кормів і харчових добавок для
населення та сільськогосподарських тварин;

участь у створенні міжнародної системи збереження та
управління біоресурсами в Азово-Чорноморському басейні і
відкритому морі, налагодження та підтримка зв'язків з іноземними
рибогосподарськими і науковими установами та організаціями;

маркетингові дослідження у рибному господарстві, промисловому
рибальстві, розроблення стратегії подальшої діяльності суб'єктів
рибного господарства, промислового рибальства та охорони водних
біоресурсів, підвищення їх конкурентоспроможності, забезпечення
інтеграції у міжнародні організації;

створення інвестиційних проектів, планів розвитку,
реконструкції та реструктуризації підприємств;

використання галузевих трудових, матеріальних та фінансових
ресурсів.

Фінансування наукових досліджень у галузі охорони,
використання та відтворення водних біоресурсів, аквакультури,
діяльності рибогосподарських і наукових установ та організацій
здійснюється за рахунок Державного бюджету України, коштів
інноваційних програм і проектів та інших джерел, не заборонених
законом.

Стаття 15. Державний моніторинг і ведення державного обліку
та державного кадастру водних біоресурсів і
рибогосподарських водних об'єктів

Державний облік, державний моніторинг, державний кадастр
водних біоресурсів, а також державний облік та державний реєстр
рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) ведуться центральним
органом виконавчої влади у галузі рибного господарства з метою
визначення сучасного стану, планування, організації і здійснення
заходів щодо охорони водних біоресурсів, їх раціонального
використання та відтворення.

Державний моніторинг водних біоресурсів здійснюється з метою
забезпечення сталого використання водних біоресурсів та
недопущення їх виснаження.

Державний кадастр водних біоресурсів є складовою частиною
державного кадастру тваринного світу і ведеться відповідно до
законодавства.

Результатом ведення державного обліку рибогосподарських
водних об'єктів (їх частин) є створення відповідного реєстру.
Державний реєстр рибогосподарських водних об'єктів (їх частин)
ведеться центральним органом виконавчої влади у галузі рибного
господарства в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний облік водних біоресурсів здійснюється шляхом
наукових досліджень, пов'язаних з визначенням чисельності водних
біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, а також контролю
за одержанням достовірної інформації про обсяги їх використання,
загибелі або знищення.

Фінансування робіт з ведення державного обліку, державного
моніторингу, державного кадастру водних біоресурсів, а також
державного обліку та державного реєстру рибогосподарських водних
об'єктів (їх частин) здійснюється за рахунок коштів Державного
бюджету України.

Розділ V
ОХОРОНА ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ
У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 16. Зміст охорони водних біоресурсів та основні шляхи
її забезпечення

Охорона водних біоресурсів та основні шляхи її забезпечення
визначаються відповідно до цього Закону, законів України "Про
тваринний світ" ( 2894-14 ), "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ) та інших нормативно-правових актів.

Стаття 17. Основні вимоги до охорони середовища перебування
водних біоресурсів

При розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції,
технічному переоснащенні та введенні в експлуатацію підприємств,
споруд, інших об'єктів, при проведенні різних робіт на землях
водного фонду, які можуть негативно впливати на стан водних
біоресурсів, виконавці таких робіт зобов'язані виконувати заходи
щодо збереження сприятливих умов для існування, відтворення,
міграції та зимівлі водних біоресурсів, а також забезпечувати
недоторканність ділянок, що становлять особливу цінність для
охорони і відтворення водних біоресурсів.

( Текст взято з сайту ВРУ )



Експлуатація водозабірних споруд та інших об'єктів,
застосування технологій без рибозахисних пристроїв забороняється.

Особи, які здійснюють експлуатацію гідротехнічних споруд
рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), зобов'язані
утримувати в належному технічному стані рибогосподарські та
рибозахисні споруди, дотримуватися вимог технологічних,
ветеринарно-біологічних, санітарно-епідеміологічних заходів та
своєчасно проводити їх капітальний ремонт.

Під час розвідки та видобування корисних копалин,
користування надрами континентального шельфу, створення на ньому
штучних островів, установок та інших споруд обов'язково вживаються
заходи щодо охорони водних біоресурсів та рибогосподарських водних
об'єктів (їх частин).

На рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), що
становлять особливу цінність для охорони і відтворення водних
біоресурсів, права користувачів природних ресурсів можуть
обмежуватися відповідно до закону.

Для рибогосподарських водних об'єктів встановлюються
екологічні нормативи якості води. Зазначені нормативи
розробляються і встановлюються відповідно до законодавства.

За забруднення водних об'єктів наднормативними скидами
забруднюючих речовин забруднювач несе відповідальність відповідно
до закону.

Рівень води в рибогосподарських водних об'єктах має бути
достатнім для забезпечення природного відтворення та
життєдіяльності гідробіонтів. Підвищення або зниження рівня води у
водних об'єктах погоджується з центральним органом виконавчої
влади у галузі рибного господарства.

Стаття 18. Охорона анадромних видів риб

Україна як держава походження анадромних видів риб - осетра,
севрюги, білуги, шипа, азово-чорноморського (дунайського)
оселедця, вирезуба, атлантичного лосося, дунайського лосося та
інших забезпечує їх збереження шляхом охорони та регулювання їх
промислу.

Розроблення та виконання заходів щодо охорони та регулювання
використання анадромних видів риб, які формуються у річках та
лиманах України, за межами виключної (морської) економічної зони
здійснюються на основі міжнародних договорів України.

Для забезпечення раціонального використання анадромних видів
риб, які формуються у річках та лиманах України, за межами
виключної (морської) економічної зони України можуть вживатися
також інші заходи щодо їх збереження та управління промислом
відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.

Іноземці, іноземні юридичні особи за порушення, допущені за
межами виключної (морської) економічної зони України, пов'язані з
промислом анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах
України, несуть відповідальність згідно з вимогами міжнародного
права.

Стаття 19. Особливості охорони водних біоресурсів
Азово-Чорноморського басейну

Охорона водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну
здійснюється з урахуванням необхідності створення сприятливих умов
для відтворення та збільшення запасів осетрових та інших видів
водних біоресурсів шляхом обмеження кількості знарядь лову,
плавзасобів, а також потужності плавзасобів, заборони застосування
певних видів знарядь лову та припинення їх спеціального
використання.

Охорона, відтворення, регулювання вилову осетрових видів риб,
інших водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну здійснюються
на основі міждержавних угод між Україною та Російською Федерацією.

Стаття 20. Відшкодування шкоди, завданої рибному господарству
внаслідок знищення або погіршення стану водних
біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок
господарської та іншої діяльності

Шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або
погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування
внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає
відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або
замовляли здійснення такої діяльності.

Стаття 21. Державний контроль за провадженням
рибогосподарської діяльності

Державний контроль за провадженням рибогосподарської
діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади у
галузі рибного господарства та органами рибоохорони з метою
забезпечення:

реалізації державної політики у галузі вивчення, охорони,
відтворення, раціонального використання водних біоресурсів, їх
переробки та ведення аквакультури;

підтримання балансу між виробничими потужностями
користувачів, наявними запасами водних біоресурсів та їх
репродуктивним потенціалом;

виконання зобов'язань за міжнародними договорами України щодо
збереження та раціонального використання водних біоресурсів під
час провадження рибогосподарської діяльності у водах за межами
юрисдикції України;

запобігання виснаженню рибогосподарських водних об'єктів (їх
частин);

державного контролю за кількістю, якістю, видовим складом
імпортованої в Україну продукції водних біоресурсів;

захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб,
що одержали квоти на вилов водних біоресурсів, шляхом регулювання
імпорту в Україну тих видів водних біоресурсів, які
використовуються у водних об'єктах України вітчизняними
користувачами.

Стаття 22. Громадський контроль за провадженням
рибогосподарської діяльності

Громадський контроль у галузі охорони, використання і
відтворення водних біоресурсів здійснюється громадськими
інспекторами рибоохорони.

Громадський контроль громадських інспекторів рибоохорони у
галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів
здійснюється відповідно до положення про них.

Розділ VI
ОСОБЛИВОСТІ ВИДАЧІ ДОЗВІЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ
У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 23. Документи дозвільного характеру, що видаються
центральним органом виконавчої влади у галузі
рибного господарства та його територіальними
органами

Центральний орган виконавчої влади у галузі рибного
господарства та його територіальні органи видають такі документи
дозвільного характеру:

акт технічного огляду суден, що не підлягають нагляду
класифікаційного товариства;

свідоцтво про відповідність компанії та суден вимогам
Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і
попередженням забруднення 1993 року ( 995_304 );

дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у
рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах);

дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за
межами юрисдикції України;

форма реєстрації уловів (реекспорту) антарктичного та
патагонського іклачів;

сертифікати на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з
моря зразків осетрових риб і виробленої з них продукції, які є
об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами
дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення
( 995_129 );

підтвердження законності вилучення водних біоресурсів з
середовища їх існування та переробки продуктів лову;

дозвіл на імпорт в Україну водних біоресурсів, продуктів
харчування та переробки з них за кількістю та видовим складом;

інші документи дозвільного характеру, передбачені
міжнародними договорами України.

Стаття 24. Особливості видачі дозвільних документів у галузі
рибного господарства

Видача свідоцтва про відповідність компанії та суден вимогам
Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і
попередженням забруднення 1993 року ( 995_304 ), дозволу на
спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських
водних об'єктах (їх частинах), дозволу на спеціальне використання
водних біоресурсів за межами юрисдикції України, форми реєстрації
уловів (реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів;
сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря
зразків осетрових риб і виробленої з них продукції, які є
об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами
дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення
( 995_129 ); підтвердження законності вилучення водних біоресурсів
з середовища їх існування та переробки продуктів вилову, дозволу
на імпорт в Україну водних біоресурсів, продуктів харчування та
переробки з них за кількістю та видовим складом здійснюється на
безоплатній основі центральним органом виконавчої влади у галузі
рибного господарства та його територіальними органами.

Акт технічного огляду суден, що не підлягають нагляду
класифікаційного товариства, видається на платній основі.

Розмір плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката акта
технічного огляду суден, що не підлягають нагляду класифікаційного
товариства, встановлює Кабінет Міністрів України на підставі
розрахунків, наданих центральним органом виконавчої влади у галузі
рибного господарства.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у
рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) або письмове
повідомлення про відмову у видачі такого дозволу видається
протягом тридцяти календарних днів після державної реєстрації
наказу про розподіл лімітів.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у
рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) видається
центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства
та його територіальними органами, крім видів водних біоресурсів,
занесених до Червоної книги України.

Строк дії дозволу на спеціальне використання водних
біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах)
становить п'ять років.

Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне
використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних
об'єктах (їх частинах) є:

несвоєчасне подання суб'єктом господарювання пакета
документів, необхідних для одержання дозволу, згідно із
встановленим Кабінетом Міністрів України переліком;

подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів,
необхідних для одержання дозволу, згідно із встановленим Кабінетом
Міністрів України переліком;

виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання,
недостовірних відомостей;

відсутність науково обґрунтованої інформації щодо
спеціального використання водних біоресурсів (рішень
науково-технічної або науково-промислової ради центрального органу
виконавчої влади у галузі рибного господарства);

відсутність частки нерозподіленого ліміту водних біоресурсів;

систематичні грубі (три і більше) порушення протягом року
законодавства з охорони, використання та відтворення водних
біоресурсів;

несплата на час розгляду питання про видачу дозволу штрафних
санкцій або наявність невідшкодованої шкоди, заподіяної рибному
господарству;

наявність простроченої заборгованості перед державним або
місцевим бюджетом;

використання виділеної кількості водних біоресурсів менш як
на 75 відсотків протягом попередніх чотирьох років.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у
рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) анулюється
центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства
чи його територіальними органами у разі:

звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання
дозволу;

ліквідації юридичної особи або припинення підприємницької
діяльності фізичної особи - підприємця, якій видано дозвіл;

рішення суду про скасування дозволу;

систематичних грубих (три і більше) порушень протягом
попереднього року законодавства з охорони, використання та
відтворення водних біоресурсів;

встановлення факту надання в заяві та документах, що
додаються до неї, недостовірної інформації.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за
межами юрисдикції України або письмове повідомлення про відмову у
видачі такого дозволу видаються протягом тридцяти календарних днів
з дня затвердження наказу центральним органом виконавчої влади у
галузі рибного господарства щодо розподілу прав на спеціальне
використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України.
Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами
юрисдикції України видається на кожне рибальське судно і строк дії
зазначеного дозволу не може перевищувати дванадцяти календарних
місяців.

Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне
використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України є:

несвоєчасне подання суб'єктом господарювання пакета
документів, необхідних для одержання дозволу, згідно із
встановленим Кабінетом Міністрів України переліком;

подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів,
необхідних для одержання дозволу, згідно із встановленим Кабінетом
Міністрів України переліком;

виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання,
недостовірних відомостей;

занесення рибальського судна до переліку суден, задіяних у
незаконному рибальстві.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за
межами юрисдикції України анулюється у разі:

порушення рибальським судном правил та режимів промислу;

порушення рибальським судном вимог законодавства з охорони,
використання та відтворення водних біоресурсів, міжнародних
договорів України;

занесення рибальського судна до переліку суден, задіяних у
незаконному рибальстві;

цілеспрямованого промислу водних біоресурсів, який підпадає
під дію мораторію або заборони використання водних біоресурсів,
який установлюється відповідними міжнародними договорами України
та міжнародними компетентними органами;

використання рибальським судном заборонених знарядь промислу;

цілеспрямованого пошкодження суднової апаратури, що
унеможливлює здійснення дистанційного контролю за рибальським
судном;

фальсифікації або приховування розпізнавальних знаків, назви
або порту реєстрації рибальського судна;

закінчення строку дії суднових документів.

Рішення про анулювання дозволу на спеціальне використання
водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх
частинах) та дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів
за межами юрисдикції України видається особисто або надсилається
суб'єкту господарювання - юридичній чи фізичній особі поштовим
відправленням з описом вкладення не пізніше п'яти робочих днів з
дня видання наказу. Дія зазначених дозволів припиняється через
п'ятнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про їх
анулювання.

Свідоцтво про відповідність компанії та суден вимогам
Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і
попередженням забруднення 1993 року ( 995_304 ) або письмове
повідомлення про відмову у його видачі видається протягом десяти
календарних днів з дня отримання результатів перев


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 18 апр, 2012 Ср 8:33:54 
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 07 сен, 2009 Пн 14:17:50
Сообщения: 5230
Откуда: г. Харьков
Благодарил (а): 1218 раз.
Поблагодарили: 1085 раз.
А вот такие РЫБОЛОВНЫЕ БИЛЕТЫ были в нашей местности в далеком 1986 году

http://spinning.kharkov.ua/phpbb/album_pic.php?pic_id=2642

http://spinning.kharkov.ua/phpbb/album_pic.php?pic_id=2643


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 18 апр, 2012 Ср 11:07:52 
спиннингист
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 07 июл, 2009 Вт 13:30:15
Сообщения: 3955
Откуда: Город - герой Харьков
Благодарил (а): 11 раз.
Поблагодарили: 94 раз.
Да такие были - и при их отсутствии могли нехило так нагнуть.


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 07 май, 2012 Пн 20:09:55 
спиннингист
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 07 июл, 2009 Вт 13:30:15
Сообщения: 3955
Откуда: Город - герой Харьков
Благодарил (а): 11 раз.
Поблагодарили: 94 раз.
В Печенежском водохранилище будут разводить рыбу
Власти намерены начать разведение рыбы в так называемом Салтовском море. Оформление документов находится на завершающей стадии
«Запуская рыбу в Печенежское водохранилище, мы не будем запрещать спортивную рыбалку. Те люди, которые привыкли приезжать зимой, весной, летом и осенью на рыбалку, будут иметь право ловить рыбу. Но будут введены ограничения на количество выловленной рыбы и на размер отдельных особо ценных пород рыб, которые позволяют иметь в нашем главном водохранилище воду более высокого качества», – заявил губернатор.

По материалам официального сайта облгосадминистрации.


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 07 май, 2012 Пн 20:24:05 
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 22 дек, 2010 Ср 21:04:48
Сообщения: 793
Откуда: Харьков
Благодарил (а): 15 раз.
Поблагодарили: 6 раз.
Freeman писал(а):
По материалам официального сайта облгосадминистрации.


Теперь осталось за малым, перейти от бумаг к реальной действительности т.е. к делу. Чтобы не получилось как всегда, на бумагах одно, а в действительности другое.


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 13 июн, 2012 Ср 17:32:26 
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19 апр, 2009 Вс 16:20:40
Сообщения: 851
Откуда: Харьковский регион
Благодарил (а): 550 раз.
Поблагодарили: 385 раз.
Вот сегодня опят услышал интересную трактовку правил любительского вылова - по харьковских новостях целый день крутят сюжет с Краснооскольского ВДХР, спецом ещё раз посмотрел, думал, ослышался... Привож примерно с сохранением смысла "Пiд час перевiрки риболов може вiдiбрати одну рибу в якостi трофея, яка в загальний залiк не враховуеться, чи то сом на 100кг, чи судак на 1.5кг... загальна ж вага не повинна перевищувати 3кг." получается 3кг + один трофейный хвост... что-то подобное я уже встречал на киевском форуме, только там было 5кг +один хвост... вот и думай, кому верить...


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: 21 июн, 2012 Чт 11:16:28 
спиннингист
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 07 июл, 2009 Вт 13:30:15
Сообщения: 3955
Откуда: Город - герой Харьков
Благодарил (а): 11 раз.
Поблагодарили: 94 раз.
Новость:
ВР определила, как нужно выращивать рыбу в контролируемых условиях
ПРАВОВЫЕ ИЗВЕСТИЯ 21.06.2012 3 комментария
Верховная Рада Украины приняла Закон «Об аквакультуре».
Учитывая стремительное развитие выращивания водных биоресурсов в контролируемых условиях (аквакультура) в связи с тенденциями мирового падения рибных запасов, авторы закона считают необходимым определить законодательные условия для развития этой отрасли. В частности, согласно Закону, аквакультура (рыбоводство) - это деятельность по искусственному воспроизводству, содержанию и выращиванию гидробионтов (рыб, моллюсков, ракообразных, беспозвоночных, водорослей, других водных организмов) в полностью или частично контролируемых условиях с целью производства полезной биологической сельскохозяйственной продукции, ведения селекционно-племенной работы, интродукции и акклиматизации, целенаправленного пополнения запасов водных биоресурсов, сохранение их биоразнообразия и предоставления рекреационных услуг.

Аквакультура определяется как отдельный вид сельскохозяйственной деятельности в системе агропромышленного производства, а рыбохозяйственная деятельность в аквакультуре подлежит лицензированию.

За нарушение законодательства в сфере аквакультуры устанавливается ответственность юридических и физических лиц. Кроме того, применение к выновным мер дисциплинарной, гражданско-правовой, административной или уголовной ответственности не освобождает их от возмещения убытков.

Главное что б в конце арендаторы водоёмы не побросали выцежеными из-за лицензирования.


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 06 авг, 2015 Чт 16:54:40 
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 09 апр, 2008 Ср 10:41:47
Сообщения: 83
Откуда: Харьков
Благодарил (а): 56 раз.
Поблагодарили: 36 раз.
Риболовним підприємствам в Україні можуть скасувати ліцензування
06.08.2015 | 17:31
Детальніше читайте на УНІАН: http://ecology.unian.ua/naturalresource ... annya.html

Может не туда поместил,исправьте..


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 06 авг, 2015 Чт 17:37:28 
Site Admin
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 04 июл, 2005 Пн 13:03:02
Сообщения: 25895
Откуда: Харьков
Благодарил (а): 5072 раз.
Поблагодарили: 10041 раз.
Василий писал(а):
Риболовним підприємствам в Україні можуть скасувати ліцензування
06.08.2015 | 17:31
Детальніше читайте на УНІАН: http://ecology.unian.ua/naturalresource ... annya.html

Может не туда поместил,исправьте..

Судя по количеству сетей на Печенегах, рыболовных предприятий в избытке.
Вечером перегораживают вход в Кулаковский залив, русло напротив обкомовской дачи, проход в Мартовской залив между островами. Работают промысловики - металлическая лодка, в лодке два человека - один на вёслах, другой достаёт и расставляет сети из контейнеров на носу. Работают открыто. Но сети не обозначены - вчера возвращался с рыбалки на лодке и на ходу какой-то жук попал в глаз, вынужден был остановиться и применить ненормативную лексику. Остановился как раз над расставленной сетью, присутствие которой ничто не выдавало - от берега сразу подплыл хозяин на моторке и вежливо спросил - не нужна ли помощь, а также предупредил о расставленной сети :)


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 10 авг, 2015 Пн 8:06:11 
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 12 июл, 2009 Вс 21:24:28
Сообщения: 3437
Откуда: Харьков, Новые дома
Благодарил (а): 827 раз.
Поблагодарили: 766 раз.
Василий писал(а):
Риболовним підприємствам в Україні можуть скасувати ліцензування

Цитата:
За словами Коваліва, потенціал української рибної галузі дозволяє розраховувати на збільшення вилову риби в країні у 4-5 разів за умови ефективного реформування цієї сфери.

Такшо хлопці, це тіки початок.
Незабаром нема де буде воблєр провести.


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 10 авг, 2015 Пн 15:30:58 
Site Admin
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 04 июл, 2005 Пн 13:03:02
Сообщения: 25895
Откуда: Харьков
Благодарил (а): 5072 раз.
Поблагодарили: 10041 раз.
ROST писал(а):
Такшо хлопці, це тіки початок.
Незабаром нема де буде воблєр провести.

А будет-ли смысл вести воблер, если пром. вылов увеличат в 4-5 раз?


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 10 авг, 2015 Пн 19:35:50 
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 12 июл, 2009 Вс 21:24:28
Сообщения: 3437
Откуда: Харьков, Новые дома
Благодарил (а): 827 раз.
Поблагодарили: 766 раз.
Так отож :?


Вернуться к началу
 Профиль  
Ответить с цитатой  
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 47 ]  На страницу 1, 2, 3, 4  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 33


Логин:   Пароль:   Автовход:  

Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Перейти:  
Харьковский спиннинг © 2004-2024.